зацілілий
ЗАЦІЛІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заціліти. Рослинність альпійського поясу становить релікти рослинності льодовикового часу, зацілілі серед сучасної флори Карпат (Геол. Укр., 1959, 680).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зацілілий | заціліла | заціліле | зацілілі |
Родовий | зацілілого | зацілілої | зацілілого | зацілілих |
Давальний | зацілілому | зацілілій | зацілілому | зацілілим |
Знахідний | зацілілий, зацілілого | зацілілу | заціліле | зацілілі, зацілілих |
Орудний | зацілілим | зацілілою | зацілілим | зацілілими |
Місцевий | на/у зацілілому, зацілілім | на/у зацілілій | на/у зацілілому, зацілілім | на/у зацілілих |