затенькати
ЗАТЕНЬКАТИ, ає, док., розм. 1. Почати тенькати, видавати звуки, що нагадують подзвякування, подзвонювання.
2. перен. Почати здригатися, тремтіти, боляче стискатися від страху, радості і т. ін. (перев. про серце). У Михайла заблищали очі. Холодна крапелька скотилася по щоці. Затенькало болями серце (Ле, Ю. Кудря, 1956, 155); Від того запитання під грудьми в неї щось тривожно затенькало (Коз., Сальвія, 1959, 167); // безос. На нас з Пилипом Федоровичем націлили апарат. У мене аж в ногах затенькало (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 104).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затенькаю | затенькаємо |
2 особа | затенькаєш | затенькаєте |
3 особа | затенькає | затенькають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затенькав | затенькали |
Жіночий рід | затенькала | |
Середній рід | затенькало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затенькаймо | |
2 особа | затенькай | затенькайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | затенькавши |