затемніти
ЗАТЕМНІТИ, іє, док. 1. безос., рідко. Стемніти, посутеніти. В лісі зовсім затемніло (Коцюб., І, 1955, 81).
2. Виділитися темнішим кольором на якому-небудь фоні. Вдалині затемніли стіною дерева (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 622); Густо затемніли по сірому дну чорні, як дьоготь, таємничі вирви (Гончар, Таврія.., 1957, 698).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затемнію | затемніємо |
2 особа | затемнієш | затемнієте |
3 особа | затемніє | затемніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затемнів | затемніли |
Жіночий рід | затемніла | |
Середній рід | затемніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затемніймо | |
2 особа | затемній | затемнійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | затемнівши |