зароджувати
ЗАРОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАРОДИТИ, роджу, родиш, док. 1. перех., рідко. Давати початок чиєму-небудь існуванню, життю. Та земля, що твоє [людське] життя зародила, вона його й розорить, зігне його болістями, підкосить хворобами, знищить смертю! (Мирний, IV, 1955, 323).
2. тільки док., перех. і неперех., розм. Дати плоди, врожай; уродити. - Того року суниць і полуниць така сила зародила, що й не сказати (Вовчок, VI, 1956, 335); Скінчилися жнива; почалося порядкування та вбирання того, що сира земля зародила (Мирний, IV, 1955, 248); Довбанюк таки порядно з голоду млів. На його лихо, й губи того року не зародили (Фр., II, 1950, 86); Зародило цього літа жито так, що давно вже не пам'ятає вона такого врожаю! (Кос., Новели, 1962, 158); // безос. Цього року не тільки в полі зародило, а й у садах душно стало від яблук, слив і груш (Кучер, Дорога.., 1958, 201).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зароджую | зароджуємо |
2 особа | зароджуєш | зароджуєте |
3 особа | зароджує | зароджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зароджуватиму | зароджуватимемо |
2 особа | зароджуватимеш | зароджуватимете |
3 особа | зароджуватиме | зароджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зароджував | зароджували |
Жіночий рід | зароджувала | |
Середній рід | зароджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зароджуймо | |
2 особа | зароджуй | зароджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зароджуючи | |
Минулий час | зароджувавши |