заминати
ЗАМИНАТИ, аю, аєш, недок., ЗАМ'ЯТИ, мну, мнеш, док., перех. 1. Заправляти страву (розтертим пшоном і т. ін.). Мати заминала саме борщ пшоном та все куштувала його (Л. Янов., І, 1959, 410).
2. перен. Припиняти щось, не давати розвитку чомусь. Він почав заминати розмову, переводити її на другі речі (Мирний, III, 1954, 201); Скандал зробився, і не знати, Як здужав пан його зам'яти (Фр., X, 1954, 289) // Намагатися пом'якшити, згладити щось. Він хотів зам'яти неприємне враження, що могло скластися в товаришів, коли, почувши постріл, він, Кравченко, відстав від гурту (Кир., Вибр., 1960, 411).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заминаю | заминаємо |
2 особа | заминаєш | заминаєте |
3 особа | заминає | заминають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заминатиму | заминатимемо |
2 особа | заминатимеш | заминатимете |
3 особа | заминатиме | заминатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заминав | заминали |
Жіночий рід | заминала | |
Середній рід | заминало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заминаймо | |
2 особа | заминай | заминайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заминаючи | |
Минулий час | заминавши |