замет
ЗАМЕТ, у, ч. Наметена вітром кучугура снігу. Проти.. сонця замети снігу біліють здалеки, як срібло (Н.-Лев., II, 1956, 398); Не вітер - буря над землею В замети клала білий сніг (Перв., II, 1958, 39); Віктор видерся на лижах на замет (Донч., V, 1957, 475); // перен. Великі купи чого-небудь. Під ногами шелестіли цілі замети сухого покрученого листя (Коцюб., І, 1955, 57); З цікавістю і страхом дивляться [діти] на порослі будяками піщані замети (Мокр., Острів.., 1961, 64).
Крутити заметами - здіймати вихори снігу. Буйний вітер крутив заметами й вив, як звір у лісі (Мирний, І, 1949, 133).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | замет | замети |
Родовий | замету | заметів |
Давальний | заметові, замету | заметам |
Знахідний | замет | замети |
Орудний | заметом | заметами |
Місцевий | на/у заметі | на/у заметах |
Кличний | замете | замети |
замета
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | замета | замети |
Родовий | замети | замет |
Давальний | заметі | заметам |
Знахідний | замету | замети |
Орудний | заметою | заметами |
Місцевий | на/у заметі | на/у заметах |
Кличний | замето | замети |