загороджувач
ЗАГОРОДЖУВАЧ, а, ч. Військове судно, признач. для розміщення або спорудження загороджень. Мінний загороджувач.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | загороджувач | загороджувачі |
Родовий | загороджувача | загороджувачів |
Давальний | загороджувачеві, загороджувачу | загороджувачам |
Знахідний | загороджувач | загороджувачі |
Орудний | загороджувачем | загороджувачами |
Місцевий | на/у загороджувачі, загороджувачу, загороджувачеві | на/у загороджувачах |
Кличний | загороджувачу | загороджувачі |