гусячий
ГУСЯЧИЙ, а, е. Прикм. до гуси 1. Тільки що Тихович наважився увійти в двір, як йому запинала дорогу гусяча череда (Коцюб., І, 1955, 224); По хаті, як густий сніг, літало гусяче пір'я (Н.-Лев., І, 1956, 167).
Гусяче перо - застругана велика гусяча пір'їна, якою писали до появи сталевих пер. Князь сидів на своїм троні З гусячим пером в руці (Фр., XIII, 1954, 14);
Гусяча шкіра - шкіра, покрита маленькими пухирцями, що з'являються у людини від холоду або нервового збудження. Не можна лишатися у воді до посиніння губ, ознобу або появи «гусячої шкіри» (Наука.., 7, 1956, 18).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гусячий | гусяча | гусяче | гусячі |
Родовий | гусячого | гусячої | гусячого | гусячих |
Давальний | гусячому | гусячій | гусячому | гусячим |
Знахідний | гусячий, гусячого | гусячу | гусяче | гусячі, гусячих |
Орудний | гусячим | гусячою | гусячим | гусячими |
Місцевий | на/у гусячому, гусячім | на/у гусячій | на/у гусячому, гусячім | на/у гусячих |