брикатися
БРИКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Битися однією або обома задніми ногами (про копитних тварин). Коли жартують, так хочеш відчути себе молодесеньким лошаком і брикатися (Ле, Міжгір'я, 1953, 480).
2. перен., розм. Виявляти норовистість; упиратися, пручатися; капризувати. - То словом щирим обізвуся, то гостинця привезу... От моя дівчина й залишила брикатися... (Коцюб., І, 1955, 139); - А, так ти ще брикатися! - трусонув його Корж (Тулуб, Людолови, І, 1957, 52).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | брикаюся | брикаємося |
2 особа | брикаєшся | брикаєтеся |
3 особа | брикається | брикаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | брикатимуся | брикатимемося |
2 особа | брикатимешся | брикатиметеся |
3 особа | брикатиметься | брикатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | брикався | брикалися |
Жіночий рід | брикалася | |
Середній рід | брикалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | брикаймося | |
2 особа | брикайся | брикайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | брикаючись | |
Минулий час | брикавшись |