балагульський
БАЛАГУЛЬСЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до балагула. На шляху задзвенів балагульський дзвоник, промчали коні, п'яна весільна пісня покотилася попідвіконню (Стельмах, II, 1962, 390); // Належний балагулі (в 2 знач.). Велика балагульська бричка підкочувалась під один з багатших домів (Коцюб., II, 1955, 174).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | балагульський | балагульська | балагульське | балагульські |
Родовий | балагульського | балагульської | балагульського | балагульських |
Давальний | балагульському | балагульській | балагульському | балагульським |
Знахідний | балагульський, балагульського | балагульську | балагульське | балагульські, балагульських |
Орудний | балагульським | балагульською | балагульським | балагульськими |
Місцевий | на/у балагульському, балагульськім | на/у балагульській | на/у балагульському, балагульськім | на/у балагульських |