правовід
ПРАВОВІД, а, ч., заст., рідко. 1. Те саме, що правознавець. - А знаєш, де Шестірний? - спитав Петро Жука. - А де? - Правовідом... (Мирний, І, 1954, 353).
2. іст. У царській Росії - вихованець училища правознавства - привілейованої вищої школи для аристократичної молоді.