полудне
ПОЛУДНЕ, ного, ПОЛУДНЄ, нього, с. , діал. Полудень. Надворі стояло пишне, сонячною спекою переткане полудне (Коб., III, 1956, 155); Я приїхав до Вижниці 3-го в полудне та й Вас вже не застав (Стеф., III, 1954, 237); Мені в Швейцарії лікарі казали, що .. треба уникати простуди, виїхати зимою знов десь на полудне (Л. Укр., V, 1956, 415); Опівдні виїхав на лан економ.. Він гукнув: - Гей, баби! На полуднє! (Коцюб., І, 1955, 61); З гори.. донеслися голосні крики і тоненько задзеленькав дзвінок, що скликує робітників на полудне (Ірчан, II, 1958, 89).