куліш
КУЛІШ, лешу, ч. Густий суп (звичайно з пшона). Густенька каша, Та каша, бачте, та не наша, А наш несолоний куліш - Як знаєш, так його і їж (Шевч., II, 1953, 223); Іваниха не відповіла,- не хотіла вже заводитись, - і почала розпалювати в печі та приставляти куліш (Л. Укр., III, 1952, 563); В перший вечір сів [Олексій] з нами всіма за стіл вечеряти, не погребував пшоняним кулешем, який зварила в печі мати (Цюпа, Три явори, 1958, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | куліш | кулеші |
Родовий | кулешу | кулешів |
Давальний | кулешеві, кулешу | кулешам |
Знахідний | куліш | кулеші |
Орудний | кулешем | кулешами |
Місцевий | на/у кулеші, кулешу, кулешеві | на/у кулешах |
Кличний | кулешу | кулеші |