інфантильність
ІНФАНТИЛЬНІСТЬ, ності, ж., книжн. Властивість за знач. інфантильний. - Беручка дівчина, протягом одного року зарекомендувала себе, школярі її люблять, певно за деяку інфантильність (Коп., Земля.., 1957, 197); Діти, звісно, є діти, але й їм рішуче протипоказаний літературний примітив, поверховість, велемовна риторика, убогість образу, інфантильність думки (Літ. Укр., 8. І 1965, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інфантильність | інфантильності |
Родовий | інфантильності, інфантильности | інфантильностей |
Давальний | інфантильності | інфантильностям |
Знахідний | інфантильність | інфантильності |
Орудний | інфантильністю | інфантильностями |
Місцевий | на/у інфантильності | на/у інфантильностях |
Кличний | інфантильносте | інфантильності |