чайний
ЧАЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до чай 1-3. Ми заснували невеличку чайну плантацію - за вашою порадою й побажанням (Ю. Янов., І, 1954, 69); Передгір'я Гімалаїв, де багато вологи і де родючі червоноземні ґрунти, мають сприятливі умови для вирощування чайного куща й інших цінних субтропічних і тропічних культур (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 180); Артіль здала державі чайного листу 297 600 кілограмів і весь - першого сорту (Вол., Сади.., 1950, 119).
&9651; Чайна троянда (роза) - акліматизована чагарникова субтропічна троянда з пишними квітами блідо-жовтого забарвлення, що мають запах чаю; вирощується як декоративна рослина. Чайні рози. Походять від індійської рози і мають сильний чайний запах. Характерні риси - дуже красиві квіти, рясне й безперервне цвітіння протягом усього літа (Озелен. колг. села, 1955, 245); Чайний гриб - слизувата плівка, яка виникає з мікроорганізмів на поверхні розчину цукру в слабкому чаї. Чайний гриб - це пружна маса, що являє собою своєрідне співжиття рослинних мікроорганізмів: оцтовокислих бактерій та дріжджових грибків (Роб. газ., 25.XI 1977, 4); Чайний квас - злегка газований кислувато-солодкий напій, що утворюється внаслідок життєдіяльності чайного гриба.
2. Стос. до чаю (у 3 знач.); признач. для пиття чаю. Сміливо переступив [Лейба] через поріг і на ступінь приступив до стола, на котрому стояв самовар та чайний посуд (Н.-Лев., II, 1956, 41).
Чайна ковбаса - назва яловичої ковбаси другого сорту, що її вживали до чаю. А як увійшла пані з мискою вареників і служниця нарешті принесла самовар, булки і традиційну «чайну» ковбасу, то я саме описувала «лукуллівський бенкет» (Л. Укр., III, 1952, 707); Молоді захотілося випити чаю з улюбленого самовара. Купили пухкого докторського хліба, чайної ковбаси, цукерок «барбарис» і влаштували справжнє чаювання (Бойч., Молодість, 1949, 313); Чайна ложка (ложечка) - маленька ложка, якою помішують чай у склянці, чашці тощо; міра, що дорівнює місткості цієї ложки. - Здрастуйте! - відповів на вітання капітана миршавий дідок, що сидів у кінці столу в кухоньці і, тримаючи на руках дитину, годував її з чайної ложечки манною кашею (Головко, І, 1957, 461).
3. у знач. ім. чайні, них, мн. Назва родини вічнозелених рослин, до якої належать чай, камелія та ін.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чайний | чайна | чайне | чайні |
Родовий | чайного | чайної | чайного | чайних |
Давальний | чайному | чайній | чайному | чайним |
Знахідний | чайний, чайного | чайну | чайне | чайні, чайних |
Орудний | чайним | чайною | чайним | чайними |
Місцевий | на/у чайному, чайнім | на/у чайній | на/у чайному, чайнім | на/у чайних |