удосконалений
УДОСКОНАЛЕНИЙ (ВДОСКОНАЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до удосконалити. Спосіб його [зеленого воску] чищення і приготування для фабрикації свічок був удосконалений (Фр., VIII, 1952, 407); - Це, бачите, невеличкий (я не казатиму «кишеньковий», бо він ще мало вдосконалений для таких розмірів) радіотелеграф (Смолич, І, 1958, 64); // удосконалено, безос. присудк. сл. Завдяки копіткій праці багатьох майстрів форму, стрій та діапазон бандури було вдосконалено (Нар. тв. та етн., 3, 1967, 56).
2. у знач. прикм. З досконалішими якостями, особливостями. На тачанці стояв кулемет, удосконалений і пристріляний, слухняний і повороткий, вивірений, надійний максим (Ю. Янов., II, 1958, 222); «Запорожець» призначений для експлуатації в різних кліматичних умовах, в основному на дорогах з твердим покриттям. Остання вдосконалена модель ЗАЗ-966 має ряд технічних переваг над своїми попередниками (Наука.., 8, 1965, 10); - Виснаження грунту я компенсую звичайними заходами угноєння, тільки більш удосконаленим способом (Смолич, І, 1958, 69).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | удосконалений | удосконалена | удосконалене | удосконалені |
Родовий | удосконаленого | удосконаленої | удосконаленого | удосконалених |
Давальний | удосконаленому | удосконаленій | удосконаленому | удосконаленим |
Знахідний | удосконалений, удосконаленого | удосконалену | удосконалене | удосконалені, удосконалених |
Орудний | удосконаленим | удосконаленою | удосконаленим | удосконаленими |
Місцевий | на/у удосконаленому, удосконаленім | на/у удосконаленій | на/у удосконаленому, удосконаленім | на/у удосконалених |