стопін
СТОПІН, а, ч. Шнур, просочений легкозаймистою речовиною, який застосовують у піротехніці для швидкої передачі вогню.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стопін | стопіни |
Родовий | стопіна | стопінів |
Давальний | стопінові, стопіну | стопінам |
Знахідний | стопін | стопіни |
Орудний | стопіном | стопінами |
Місцевий | на/у стопіні | на/у стопінах |
Кличний | стопіне | стопіни |