співвідносний
СПІВВІДНОСНИЙ, а, е. Який перебуває у співвідношенні з чим-небудь або між собою; який може бути співвіднесений з чимсь. Відносна форма вартості і еквівалентна форма - це співвідносні неподільні моменти, які взаємно один одного обумовлюють.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 54); Слово - не сама дійсність, а лише її умовне позначення. Воно має зміст і значення лише тоді, коли воно співвідносне з дійсністю (Рад. літ-во, 6, 1968, 65).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | співвідносний | співвідносна | співвідносне | співвідносні |
Родовий | співвідносного | співвідносної | співвідносного | співвідносних |
Давальний | співвідносному | співвідносній | співвідносному | співвідносним |
Знахідний | співвідносний, співвідносного | співвідносну | співвідносне | співвідносні, співвідносних |
Орудний | співвідносним | співвідносною | співвідносним | співвідносними |
Місцевий | на/у співвідносному, співвідноснім | на/у співвідносній | на/у співвідносному, співвідноснім | на/у співвідносних |