сподвижниця
СПОДВИЖНИЦЯ, і, ж., книжн. Жін. до сподвижник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сподвижниця | сподвижниці |
Родовий | сподвижниці | сподвижниць |
Давальний | сподвижниці | сподвижницям |
Знахідний | сподвижницю | сподвижниць |
Орудний | сподвижницею | сподвижницями |
Місцевий | на/у сподвижниці | на/у сподвижницях |
Кличний | сподвижнице | сподвижниці |