спасівчаний
СПАСІВЧАНИЙ, а, е, розм. Те саме, що спасівський. Обнявшись шиями, як вірні друзі, обмахували [коні] хвостами кусючих спасівчаних мух (Іщук, Вербівчани, 1961, 34).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | спасівчаний | спасівчана | спасівчане | спасівчані |
Родовий | спасівчаного | спасівчаної | спасівчаного | спасівчаних |
Давальний | спасівчаному | спасівчаній | спасівчаному | спасівчаним |
Знахідний | спасівчаний, спасівчаного | спасівчану | спасівчане | спасівчані, спасівчаних |
Орудний | спасівчаним | спасівчаною | спасівчаним | спасівчаними |
Місцевий | на/у спасівчаному, спасівчанім | на/у спасівчаній | на/у спасівчаному, спасівчанім | на/у спасівчаних |