сидня
СИДНЯ, і, ж., розм. 1. Дія і стан за знач. сидіти 1 - 5. Якось завжди спізнювався з оранкою і сівбою, сінокіс його перестоював, а пашня осипалась або починала зеленіти в снопах, бо, як говорили люди, Кузьма за лежнею не знав сидні (Стельмах, II, 1962, 296); Од сидні в хаті за малюванням вона трохи не забула ходить (Н.-Лев., V, 1966, 208); Вони не уважають, що важко потомились, поблідли від сидні в душній хаті за марудною роботою (Л.Укр., III, 1952, 491).
2. Неробство, ледарство, байдикування.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сидня | сидні |
Родовий | сидні | сидней |
Давальний | сидні | сидням |
Знахідний | сидню | сидні |
Орудний | сиднею | сиднями |
Місцевий | на/у сидні | на/у сиднях |
Кличний | сидне | сидні |
сидень
СИДЕНЬ, дня, ч., розм. Малорухлива, пасивна, бездіяльна людина. Оце ще сидень, - і між люде ніколи не вийде! (Сл. Гр.).
@ Сиднем сидіти: а) сидіти довгий час, не встаючи. Гості самі сиднем сидять на лавках (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 273); б) перебувати де-небудь постійно, не виходячи, не виїжджаючи. - Частіше до нас ходи, - чого тобі там сидіти сиднем? З нудьги згинеш! - казав Гордій Демидові (Гр., II, 1963, 88); Настя сиднем сидить вдома (Речм., Весн. грози, 1961, 262); Сидні справляти - нічого не робити; нічим не займатися. Електрика за все нам одробляє, І ми, звичайно, сиднів не справляєм (Вирган, В розп. літа, 1959, 229).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сидень | сидні |
Родовий | сидня | сиднів |
Давальний | сидневі, сидню | сидням |
Знахідний | сидня | сиднів |
Орудний | сиднем | сиднями |
Місцевий | на/у сидні, сидневі | на/у сиднях |
Кличний | сидню | сидні |