серце
СЕРЦЕ, я, с. 1. Центральний орган кровоносної системи у вигляді м'язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг (у людини - з лівого боку грудної порожнини). Вона чула, як в грудях стукотіло серце швидко-швидко (Н.-Лев., VI, 1966, 384); Є у фізіології таке поняття - ударний об'єм серця. Під цим терміном розуміють кількість крові, яку викидає серце в аорту за одне скорочення (Знання.., 12, 1966, 4); Брянському розстебнули гімнастьорку, оглянули рану. Осколок пройшов у серце (Гончар, III, 1959, 121); * Образно. Там [у Москві] розум Партії палає, Там серце людськості кипить.., Там голос Леніна високий Трудівників рівняє кроки (Рильський, III, 1961, 235); * У порівн. Зелена лампа тепло світилась у хаті, як добре серце у грудях (Коцюб., II, 1955, 373); // Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. На ту пару русалонька Тільки подивилась, Змінилася у личеньку, За серце схопилась (Л. Укр., І, 1951, 327); Вона підходила до рампи, усміхаючися нам і кладучи руку на серце (Ю. Янов., II, 1958, 53); Заплакана Фросина Поляруш, тримаючись рукою за серце, обернулась обличчям до села, але вже нікого не побачила на шляху (Стельмах, І, 1962, 32).
^ Ожиріння серця - надмірне відкладання жиру в тканині серця. - Куди їхнім коням до наших! Вони в них задихаються від ожиріння серця!.. (Гончар, III, 1959, 89); Порок серця див. порок.
@ В'ється як (мов, наче і т. ін. ) гадина коло серця див. витися; Залоскотало коло серця у кого, кому, кого - комусь стало приємно (від зворушення, припливу ніжності і т. ін.). Вони [привітання] такі щирі й хороші, що мене аж коло серця залоскотало, коли вичитав їх (Коцюб., III, 1956, 128); Занудило коло серця у кого, кому - у когось з'явилося неприємне відчуття, кому-небудь стало нудно. Минуло півроку; Занудило коло серця, Закололо в боку (Шевч., І, 1963, 23); Засмоктало під серцем; Засмоктало біля (коло) серця див. засмоктувати; Здавило (здушило) коло серця у кого, кого - комусь схотілося плакати. Тодозі чогось стало жалко Єремії. В неї одразу здавило коло серця і в душі похололо (Н.-Лев., VII, 1966, 132); Мов (немов, наче і т. ін. ) ножем вколоти в серце - дуже вразити когось (дошкульним словом, учинком і т. ін.). Нимидорине ймення наче ножем укололо Миколу в саме серце, і гаряча сльоза скотилась з його очей (Н.-Лев., II, 1956, 212); Мов (немов, наче і т. ін. ) п'явки за серце ссуть - у когось погане самопочуття (перев. після спиртного). Ух! як погано було вранці.. За серце - мов п'явки ссуть (Мирний, V, 1955, 333); Мов (немов, наче і т. ін. ) хто серпом різнув (різонув) по серцю; Мов (немов, наче і т. ін. ) хто встромив (вгородив) ніж (ножа) в серце; Мов (немов, наче і т. ін. ) хто шпигонув ножем у серце; Мов (немов, наче і т. ін. ) хто голку встромив у серце; Мов (немов, наче і т. ін. ) хто всадив кулю в серце; Мов (немов, наче і т. ін. ) хто кольнув у серце; Мов (немов, наче і т. ін. ) хто батогом по серцю стьобає (стьобнув, стьобне і т. ін. ) - комусь стало особливо прикро, нестерпно (від чиїхсь слів, чийогось учинку і т. ін.). - Не жилець він.. - Мов хто серпом різнув по серцю Уляну, так ті Грицькові слова (Мирний, І, 1954, 304); - Пропала земля! - Як пропала? - Кажуть: суд одсудив... - Немов хто гострий ніж вгородив у серце старій Мотрі (Мирний, І, 1949, 241); Пищимуху так прямцем і поставило, наче його хто шпигонув гострим ножем у серце (Мирний, IV, 1955, 366); - А що ж ми завтра будемо їсти! Чим хату натопимо? .. - Вона аж стріпнулася, мов хто колючу голку встромив у її серце (Мирний, IV, 1955, 288); В Єреміїному серці спахнув гнів на своїх ворогів. Єремія схопився з місця й завештавсь по наметі, неначе йому хто всадив кулю в самісіньке серце (Н.-Лев., VII, 1966, 213); - Такі і в твоєї попаді руки? - Мов хто кольнув його в серце! (Мирний, III, 1954, 159); Наставляти (наставити) ніж на серце див. наставляти1; Наче (мов, як і т. ін . ) ножем полоснути по серцю див. полоснути; Ніж [гострий] у серце; Ножем [гострим] у серці див. ніж1; Перестало битися серце чиє, у кого: а) хтось помер. Перестало битися чуле серце Віщого Бояна [М. Лисенка], що за свого віку так голосно відкликалося на все добре й лихе в своєму рідному краї! (Мирний, V, 1955, 316); б) хтось дуже злякався. Мов вритий, став опришок... серце перестало битися... «Що се?.. Хто се?..» (Хотк., II, 1966, 246); Пече (горить) коло серця (під серцем) у кого, кому - хтось відчуває пекучий біль у грудях. У голові в Уляни зовсім помутилося.. Під серцем у неї горить, пече (Мирний, І, 1954, 311); - Чогось мені коло серця пече, як огнем, - каже Ганна (Вовчок, І, 1955, 82); Поки б'ється серце [в грудях] - до кінця життя; Поклавши руку на серце див. рука; Пригортати (пригорнути) до серця (рідко к серцю) див. пригортати; Пригортатися (пригорнутися) до серця див. пригортатися; Притискати (притиснути) до серця кого - міцно обіймати, тулити до грудей. Я хтів схопити отак в обійми якусь людину, що йшла назустріч з суворим обличчям, і притиснути до серця: брате!.. (Коцюб., II, 1955, 187); Серце (за серце) наче (мов, немов) рукою (обценьками, у жмені, у лещатах і т. ін. ) здавить (здавив, здавило) див. здавлювати; Серце мало (трохи і т. ін. ) не вискочить (вискочило) [з грудей]; Серце ладне [було] вискочити [з грудей]; Серце вискакує (виривається) [з грудей] - те саме, що Як (ледве) не вискочить серце (див. вискакувати). [Оленка:] Ой, як ви мене злякали, що я й не стямилась!.. Серце моє трохи не вискочить з грудей (Н.-Лев., IX, 1967, 241); Половчиха, вирядивши в море чоловіка, виглядала його шаланду.., її серце ладне було вискочити з грудей (Ю. Янов., II, 1958, 189); Повеселілий вийшов [старий] з палацу, щоб скоріше добратися до рідної оселі, бо серце виривалося з грудей: так хотілося побачити сина (Стельмах, І, 1962, 409); Серце підплигує (підплигнуло) див. підплигувати; Серце стискається (стискується, стиснулося, стислося) див. стискатися; Серця б'ються (билися) в унісон чиї, у кого - існує повне взаєморозуміння між ким-небудь; хтось діє, відчуває, мислить так, як інший, інші. Два народні генії [А. Олдрідж і Т. Шевченко], що розмовляли різними мовами, чудесно розуміли один одного й без перекладача, бо серця їхні билися в унісон (Слово про Кобзаря, 1961, 134); Громові вибухи фугасок по той бік річки раз у раз свідчили, що й на літаках б'ються чиїсь напружені серця в унісон серцям наземних військ (Гончар, III, 1959, 415); Смоктати коло (біля) серця (під серцем, за серце) див. смоктати; У стук серце стукає (стукало) - дуже б'ється (билося) серце. Очі заплющила [Варка] - болем їй голова боліла, у стук серце стукало (Вовчок, І, 1955, 172); Як (ледве) не вискочить серце див. вискакувати.
2. Цей орган людини як символ зосередження почуттів, настроїв, переживань і т. ін. Знову невдоволення ворухнулось у серці, але на цей раз - не так на себе самого, як на Діденка (Головко, II, 1957, 525); Козаков не раз переконувався, що Павчине серце справді володіє дивною властивістю - вгадувати на відстані біду чи щастя полку (Гончар, III, 1959, 436); // Здатність почувати й розуміти інших; чуйність, сердечність. - Вами свідчуся, люди добрі, що отсей Мошко.. показав мені в моїй біді більше серця, більше приятельства, ніж моя власна кров (Фр., IV, 1950, 407); - Пани.., а душі людської, серця в них немає! Їм, коли простий чоловік, то все одно, що тварюка... (Мирний, І, 1949, 319); Чим віддячить він їй? Чи вистачить в нього серця для неї, чи полишить матері на старість лише холод самотності? (Гончар, Бригантина, 1973, 102); // Цей орган людини як символ любовних почуттів, любовної прив'язаності. Не так серце любить, щоб з ким поділиться, Не так воно хоче, як бог нам дає (Шевч., I, 1963, 5); Дратують мене оті «парочки», заздрісно стає, хоч і чую, що це негарно, що недобре нарікати на свою долю, яка тільки на деякий час розлучила нас. Та що ж поробиш, коли розум з серцем не завжди живе у згоді (Коцюб., III, 1956, 134); Серце в неї, вже здібне до любові, вперше завмирало (Ю. Янов., II, 1958, 70); // перен. Внутрішній психічний світ людини, її настрої, переживання, почуття. Поговорив [парубок] з дівчиною - вже й каже, що полюбив, а частісінько не зна, яке у дівчини серце, яка душа (Кв.-Осн., II, 1956, 306); [Лікар:] Живе панночка на дозвіллі, читає, мріями усякими займається і серця нікому розказати (Л. Укр., II, 1951, 49); Ти не був на нашій Україні, Хліба-солі з нами не ділив, Але знай, що серцем ми єдині, Що навік не розбратать братів (Рильський, III, 1961, 82); // з означ. Сукупність якостей, рис, властивих певній особі; вдача людини. Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду (Барв., Опов.., 1902, 273); Нема чоловікові щастя, в кого жінка буде гординя; нема й жінці добра, коли в чоловіка невгамовне гордеє серце (П. Куліш, Вибр., 1969, 268); - Коли б ти знала його високі думки, благородне серце, його ідейність, чистоту душевну... ти б була зачарована ним... (Коцюб., І, 1955, 333); // з означ. Людина як носій тих чи інших рис, якостей. Старе серце завжди шукає, де б його погрітися, кому б його посвітити на прощання своїм погаслим світлом... (Мирний, І, 1949, 200); Триста юних сердець вийшли за місто, щоб утворити живий ланцюг, аби набої, снаряди і продукти безперебійно надходили в окопи бійцям (Знання... 10, 1967, 4).
@ Боліти серцем див. боліти2; Брати по серцю й крові - люди, народи, зв'язані спільністю походження, спільністю інтересів і т. ін. Братів по серцю і по крові Вітали кличі тут гучні, Як уїздив Богдан-Зіновій Сюди на білому коні (Рильський, III, 1961, 98); Брати (узяти) [близько] до серця див. брати, узяти; Брати (узяти) в серце що - дуже перейматися чимсь, надавати чому-небудь великого значення. Не раз, Україно, в жорстокім бою Ти кров проливала священну свою, Та з року до року все вище росла, Бо Партії правду у серце взяла (Рильський, Дал. небосхили, 1959, 13); Брати (узяти) за серце див. брати, узяти; [Бути] серцем з ким - чим, де - завжди пам'ятати про кого-, що-небудь, уболівати за кимсь, чимсь. О дальні дні!.. Я бачу вас, я серцем з вами, Ми там ідем такі ясні... (Сос., І, 1957, 472); Крім вищого начальства, маршруту полку ніхто не знав, але всі чомусь думали, що йдуть на Прагу. Може, тому, що серцем кожен був там, з повсталими чеськими патріотами (Гончар, III, 1959, 441); В глибині серця див. глибина; Великого серця хто; Велике серце у кого - хтось дуже добрий, чулий, здатний гаряче й глибоко перейматися чим-небудь. Він навіть і не підозрівав, що і в їхньому середовищі, де руки в мозолях, де хліб добувається так гірко, йому можуть зустрітися люди великого серця, твердого сумління (Гончар, II, 1959, 288); - А Зара? - спитала [Тамара] несміливо. - Зара?! - очі Божени засиніли теплими вогниками. Вона довго підбирала слова. - У неї велике серце... (Хижняк, Тамара, 1959, 208); Веселити (розвеселити) серце чиє, кому - розважати, заспокоювати кого-небудь. [Василь:] Вірна дружина буде біля його ходити, своїм тихим словом тугу його розганяти, ясними очима серце веселити... (Мирний, V, 1955, 112); - Ти моє серце розвеселила, Марусечко! - дякує Катря. - Дуже вже мені було важко... (Вовчок, І, 1955, 210); Весело на серці кому, у кого - хтось веселий, у доброму настрої. Він ще більше молився, і на серці так йому було весело (Кв.-Осн., II, 1956, 66); Виймати (вийняти) серце див. виймати; Виливати (вилити) серце див. виливати; Вирвати з серця див. виривати1; Відбирати (відібрати) серце [й душу] - позбавляти кого-небудь спокою, душевної рівноваги. - Усе бачу перед собою його одного, навіть уві сні уявляється мені його смуглявий вид, привиджуються його чорні очі, неначе він одібрав у мене памороки, одібрав серце й душу (Н.-Лев., VII, 1966, 126); Відводити (відвести) тугу від серця див. відводити; Віддавати (віддати) серце див. віддавати; Відігрівати (відігріти) змію біля (коло) [свого] серця див. відігрівати; Відігрівати (відігріти) серце чиє - заспокоювати, утішати кого-небудь ласкою, любов'ю. - Ви мене привітали, як рідні: моє серце, мою душу одігріли... (Мирний, І, 1949, 276); Відкраяти від (од) серця - віддати щось особливо дороге. Мені не дали стипендії, і перші два роки я перебивався уроками, а батько мій навіть продав десятину землі. Відкраяв од серця (Довж., І, 1958, 13); Відкривати (відкрити) серце див. відкривати; Відлигнути на серці див. відлигнути; Відлягло (одлягло) від (од) серця (на серці); Відійшло (відійде і т. ін. ) від (од) серця у кого, кому - комусь полегшало, хтось заспокоївся, перестав тривожитися, хвилюватися. Одлягло від серця [Олексієві] вже аж тоді, як виїхали [новобранці] по той бік річки на Малярський шпиль (П. Куліш, Вибр., 1969, 297); Василь посміхнувся. Йому вже відлягло від серця (Д. Бедзик, Підземні громи, 1971, 15); У Серафими Іванівни відлягло на серці (Мокр., Острів.., 1961, 83); Задивиться [Олександра] на парубочу красу, і відійде трохи від серця (Коцюб., І, 1955, 64); Від (од) щирого серця див. щирий; Відпочиває (одпочиває, відпочине, одпочине і т. ін. ) серце чиє - хтось заспокоюється, перестає тривожитися, хвилюватися. І умитеє сльозами Серце одпочине І полине із чужини На свою країну (Шевч., II, 1953, 62); Відпочивати серцем - те саме, що Спочивати серцем (див. спочивати). Шкода йому стало того давнього, на котрому він серцем одпочивав; шкода стало дитячих літ (Мирний, І, 1954, 324); Від чистого серця див. чистий; Вірне серце у кого - хтось щиро відданий комусь. Всі, у кого серце вірне Сонцю нашої весни, Сійте зерно, гей! добірне (Рильський, І, 1960, 323); Віщує (віщувало) серце чиє - хтось відчуває (відчув) наближення чого-небудь (перев. неприємного). Серце щось недобре віщує, страх - не страх: якесь темне почуття холодить серце... (Мирний, І, 1949, 288); Чогось їй було сумно, чогось було журно. Наче віщувало серце якесь лихо несподіване (Коцюб., І, 1955, 108); Вкладати (вкласти) серце в кого - що - те саме, що Вкладати (вкласти) душу (див. вкладати1). - Який батько, яка мати вкладе стільки серця у якогось свого Ягідку, скільки вкладе в тебе Вітчизна! (Гончар, III, 1959, 346); Ворухнутися в серці - з'явитися (про почуття). [Юда:] Досада уперше ворухнулась в мене в серці супроти нього - я її стлумив (Л. Укр., III, 1952, 135); Впиватися (впитися, вп'ястися) п'явкою (як п'явка) в серце чиє - міцно заволодівати чиїми-небудь почуттями. - Це не любов моя, це лихо моє! Це якийсь ворог, і ворог лютий, причепився до моєї душі, вп'явся п'явкою в моє серце (Н.-Лев., VII, 1966, 126); Вражати (вразити) [в саме] серце див. вражати1; В саме (самісіньке) серце; До самого серця - дуже сильно, надзвичайно, глибоко (вражати, хвилювати і т. ін.). Її така важка туга пройняла, такий жаль увійшов у саме серце, якого вона досі ніколи не звідувала (Мирний, III, 1954, 310); Щорс почав говорити. Не голосно, але в кожному його слові було стільки сили, ясності і стриманого гніву, стільки гордості й глибокої любові до великого історичного діла, що натовп, вражений в саме серце, застиг (Довж., І, 1958, 205); Всім серцем: а) щиро, гаряче (любити, вірити і т. ін.). - Улюбив Олену усім тілом і душею, і серцем, і усім животом, і бачу сам, що коли її не достану, то або утоплюсь, або удавлюсь (Кв.-Осн., II, 1956, 191); Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками... Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами!.. (Сос., II, 1958, 313); б) цілком, повністю; всім єством (розуміти кого-небудь, співчувати комусь). Він співчував їм всім серцем і сам радо пішов би в дружину, коли б не його немолоді вже літа (Довж., І, 1958, 291); Знала [Марта], всім дівочим серцем розуміла, що добре хлопцеві з нею (Стельмах, II, 1962, 355); Вціляти (вцілити) в [саме] серце див. вціляти; Гарно на серці кому, у кого - хтось відчуває приємність, має добрий настрій. Вустимкові стає так гарно на серці (Багмут, Опов., 1959, 15); Гаряче серце: а) (у кого, чиє) у когось дуже запальна, войовнича вдача. Молода душа, гаряче серце, викохані на живих дідових переказах про Січ, про бої, про чвари, прохали такого ж палкого живого слова (Мирний, І, 1949, 231); Він сподівався, що ті улюблені згадки, ті улюблені картини битв вгамують гаряче серце, затуплять пишний Тодозин вид (Н.-Лев., VII, 1966, 107); б) (чиє, у кого) у когось дуже чутлива вдача. Бачив він [Т. Шевченко],.. як його рідні брати та сестри конали на панщині, в неволі... Великим жалем та болем проймалося його гаряче серце (Мирний, V, 1955, 312); в) (хто) чутлива, чуйна людина. - Щоби ви знали, що і серед пропащих сотворінь існують великі душі.., зустрічаються гарячі серця, готові віддати увесь свій огонь за щастя ближнього (Хотк., І, 1966, 51); Гасити серце чиє - охолоджувати почуття кохання. - Він сам гасить моє серце... А як мені хочеться любити! (Н.-Лев., VI, 1966, 388); Гірко на серці кому, у кого - комусь дуже прикро, досадно. Метрі зробилося так тяжко на душі, так гірко на серці, що вона аж не всиділа на гребені: встала.. та так і залилася сльозами (Мирний, І, 1949, 409); Гнітити серце чиє - викликати тяжкий настрій, болісне відчуття. Стала нудьга виглядати його очима, журба невимовна гнітити його душу і серце... (Мирний, І, 1949, 133); Голос серця - безпосередній вияв почуттів. Хтось давно ще сказав, що спів - то мова душі, то голос серця (Мирний, V, 1955, 416); Давати (дати) серцю волю - не стримувати своїх почуттів, виявляти свої почуття. Дай серцю волю - заведе в неволю (Укр.. присл.., 1963, 622); Він.. дав серцю волю, став батькувати, лаятись... (Мирний, І, 1949, 255); Дама серця див. дама; Діймати (дійняти) до серця кого - дуже дошкуляти кому-небудь чимсь. Коли тебе завжди хтось підслухає та висліджує, а потім ще й набреше на тебе, то вже хоч який ти спокійний та смирний, а се тебе до серця дійме (Л. Укр., VIII, 1965, 193); Добирати (добрати, підбирати, підібрати) ключ (ключа, ключика і т. ін. ) до серця чийого, кого - знаходити підхід до кого-небудь; входити в довір'я до когось. Від уміння майстра.. знайти найвагоміше слово, дібрати ключ до серця людей залежить значною мірою успіх роботи (Веч. Київ, 2.ХІ 1974, 2); Добиратися (добратися) до серця див. добиратися1; Добре серце див. добрий; Добрий серцем хто - хтось чуйний, доброзичливий, щирий. - Дітей вона добре гляділа й жалувала. Видко, що вона серцем добра (Н.-Лев., VI, 1966, 326); До глибини серця див. глибина; Докладати (докласти) серця до чого - ставитися до чогось особливо сумлінно, працювати, робити що-небудь щиро, віддано. За останню п'ятирічку врожайність зерновах по його бригаді подвоїлася.., вдвоє щедріше родить кукурудза.. До всього цього доклав рук, серця і безсонних ночей Василь Петрович (Рад. Укр., 12.ХІІ 1973, 2); Докори серця - відчуття власної вини. Не тільки надгороди за все те я не жду, а ледве-ледве від власного картання захищаюсь і ледве стримую докори свого серця (Л. Укр., І, 1951, 241); Доходити (дійти) до серця див. доходити; Душею і серцем: а) самовіддано, щиро; б) уживається в епістолярному жанрі для виявлення поваги до адресата в кінці листа. Душею і серцем до Вас прихильний П. Рудченко (Мирний, V, 1955, 380); Є серце у кого - хтось чуйний, добрий. [Груїчева:] Ідіть, коли у вас є серце, він умирає (Л. Укр., II, 1951, 81); Жалість бере за серце див. жалість; Жаль [живий] бере (взяв, проймає, пройняв) за серце див. жаль1; Жаль ухопив за серце див. ухопити; Жити (залишатися, залишитися) в серці чиєму - зберігатися в чиїйсь пам'яті, не забуватися. - Його образ, оповитий красою вірності, залишиться назавжди в наших серцях. На честь більшовика-гвардійця - салют! (Гончар, III, 1959, 125); «Цю ж пісню співав Тимофій таким самим грудним сильним голосом, виглядаючи мене увечері. Відходив, дружино моя, по зеленій землі... Тільки й живеш у серці моєму» (Стельмах, II, 1962, 333); Завдавати (завдати) жалю серцю - те саме, що Завдавати (завдати) жалю (див. жаль1). Не вернеться сподіване, Не вернеться... А я, брате, Таки буду сподіватись, Таки буду виглядати, Жалю серцю завдавати (Шевч., II, 1963, 53); За велінням серця - те саме, що За покликом серця (див. поклик). Він з гордістю говорить, що став пропагандистом 30 років тому за велінням серця (Веч. Київ, 23.VI 1971, 2); Завмирати (завмерти) серцем див. завмирати; Завойовувати (завоювати, здобувати, здобути) серце чиє, кого - домагатися чиєїсь прихильності, любові. - І криноліни, і пуфи.., і емансипація! Все має тілько одну мету - здобувати серця мужчин (Фр., II, 1950, 302); Заволодіти серцем чиїм - цілком полонити кого-небудь. Труд спориться, коли співа душа. Хай буде це чи повість, чи поема. Заволодіти серцем поспіша Твоя, ніким не виспівана, тема (Дмит., В обіймах.., 1958, 11); Заворушилося серце у кого, чиє - хтось відчув пробудження якогось почуття, потяг до кого-небудь. - Душа моя стривожена. Серце одразу заворушилось. Не можу одвести очей од його грізного, трохи навіть страшного виду (Н.-Лев., VII, 1966, 36); Заворушилося у серці що - з'явилося, виникло (перев. про почуття). Пахощі з липи, теплий холод.. розбудили у його голові якісь незнайомі йому ще думки, щось заворушилося у його серці (Мирний, І, 1954, 281); Заганяти [гострі] спички у серце - дошкуляти комусь чим-небудь. Спершу мені так добре було [у дядька і дядини].. Як же обжилася трохи, то зараз і почали [родичі] гострі спички у серце заганяти (Мирний, І, 1954, 91); Заглядати (заглянути) в серце див. заглядати; Заграло серце у кого, чиє - хтось відчув радість, піднесення, задоволення і т. ін. Заграло серце у вівчарів, заблеяли [забекали] вівці, учувши пашу... (Коцюб., II, 1955, 314); Ломницький йшов, похиливши голову. Але він згадав, що зараз побачиться з Марусею, і його серце заграло (Н.-Лев., VI, 1966, 10); Закипає (закипіло) серце [кров'ю] див. закипати; Замутити серце див. замутити; Западати (запасти) в серце див. западати; Запалилося серце у кого, чиє - когось охопило сильне почуття. Єремія не зводив очей з пишного личка гарної козачки.. Запалилось серце одразу, наче якимись чарами (Н.-Лев., VII, 1966, 100); Запалювати (запалити) серце див. запалювати; Запеклося серце див. запікатися; За покликом серця див. поклик; Заснуло серце чиє - хтось утратив гостроту почуттів, свіжість сприйняття. Ходи собі [на могилу], мій голубе, Поки не заснуло твоє серце, та виспівуй, Щоб люде не чули (Шевч., І, 1963, 54); Зачерствіло (зачерствіє і т. ін. ) серце; Зачерствіле серце у кого, чиє - хтось став (стане) байдужим, бездушним. - Хочу, щоб ніколи, ніколи не зачерствіло серце (Стельмах, І, 1962, 587); Ціле життя не знають вони ні ласки, ні доброго слова; зачерствіє в них серце, і вже ніхто, навіть їх діти, не почує від них доброго, щирого слова! (Коцюб., І, 1955, 439); Зачерствілі наші серця, мов рілля через довгу посуху, та за теє не нас ти клени (Л. Укр., І, 1951, 291); Зачіпати (зачепити) [за] серце; Зачіпати (зачепити) струни серця див. зачіпати; Зашкребло (заскребло) на серці див. зашкребти; Збагнути серцем див. збагнути; Зберігати (зберегти) в серці див. зберігати; З важким серцем див. важкий; Звеселяти (звеселити) серце див. звеселяти; З відкритим (розкритим) серцем - щиро, без упереджень, відверто (ставитися до кого-небудь, робити щось і т. ін.). [Таня:] А! То ти ще глузувати! І я ще.. йшла до нього миритись. З любов'ю, з відкритим серцем! (Коч., II, 1956, 35); - Допоможіть Василю Васильовичу підняти людей. Переконайте їх, що ми йдемо до них з відкритим серцем, і вони стануть поряд з нами (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 16); - Ну! - вигукнув бадьоро Брюллов... - Розквітайте, Тарасе, для свого народу, зустрічайте нове життя з розкритим серцем (Сміл., Крила, 1954, 118); З (від, од) [усього] серця - дуже, сильно; проникливо, щиро. Як добре, що існує Нароч, Як добре, що Дніпро дзвенить, Як слова милого «товариш» З усього серця не любить? (Рильський, III, 1961, 273); Співаючи пісню, од серця голосить [дідусь] і до плачу доводить (П. Куліш, Вибр., 1969, 55); Зв'ялити серце кому, чиє - завдати душевного болю, спричинитися до страждань. Ті жалі гіркії - вони мені серце зв'ялили! Даремні для нього всі ліки (Л. Укр., І, 1951, 75); Згнітивши серце див. згнічувати; З доброго серця - по-доброму, не маючи на увазі нічого злого. - Я з доброго серця питаю, - чи то правда, що родичі хочуть паннунцю продати баронові? (Фр., III, 1950, 158); З завмиранням серця див. завмирання; З легким серцем див. легкий; Знаходити (знайти, пробивати, пробити, прокладати, прокласти) дорогу (шлях) до серця чийого - викликати чию-небудь симпатію до себе, домагатися прихильного ставлення, любові і т. ін. Панна Зоня хутко знайшла дорогу до Юзиного серця (Л. Укр., III, 1952, 647); Мені хочеться так підібрати акторів [у фільмі «Мічурін»], дати їм такі ролі, щоб їм найменше довелося пробивати дорогу до вашого [глядача] серця через приклеєні бороди та вуса і найскладніший шлях перевтілювання (Довж., III, 1960, 221); З нелегким серцем див. нелегкий; Золоте серце див. золотий; З чистим серцем див. чистий; З щирим серцем; Щирим серцем див. щирий; З щирого серця див. щирий; Іти (йти) від серця - відзначатися щирістю, відвертістю, проникливістю (про слова, клятву і т. ін.). І хоч нічого особливого в Марисиній мові не було, - були то звичайнісінькі, майже сентиментальні слова втіхи, але, може тому, що йшли вони від серця і що вчула мати в них щире вболівання за свого сина, двоє людей цих - на подив іншим - одразу, видно, порозумілися (Гончар, Бригантина, 1973, 100); Їсти собі серце; Картатися серцем - мучитися, каратися. - Я сама на себе гніваюсь... - Ото вже й не варт, - вихопилась Соломія. - Нащо собі серце їсти. Воно ще молоде... (Кучер, Трудна любов, 1960, 335); Він у темниці, в кайдани закутий, Тяжко картаючись серцем, сидить (Л. Укр., І, 1951, 337); Каменем лягти на серце див. камінь; Каменем упасти на серце - те саме, що Каменем лягти на серце (див. камінь). Він і тепер не плакав, не ридав, На очах в його сльози не блищали, - Вони на серце каменем упали (Л. Укр., І, 1951, 31); Камінь з (із) серця скотився у кого, кому - комусь стало морально легше, спокійніше. Наша Оксана одужала, пише, що вже має добрий настрій.. То вже комусь один камінь з серця скотився (Л. Укр., V, 1956, 429); Камінь ліг на серце; Каміння лягло на серце чиє - комусь стало морально тяжко. Впала .. Пашка на своє самітнє ліжко під дахом великого будинку. Оросилася подушка, каміння лягло на серце (Хотк., І, 1966, 126); Кам'яне (камінне) серце; Серце з каменю (з каміння) чиє, у кого - хтось дуже жорстокий, бездушний. Гей, царю тьми! Наш лютий вороже!.. Боїшся ти, що грізні смутні гуки Пройняти можуть і кам'яне серце (Л. Укр., І, 1951, 125); Ширяєв скоса, з-під насуплених брів, поглянув на художника. Але чиє кам'яне серце не зворушать похвали і лестощі..? (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 98); Як захистити її [правду] там, де навколо камінь, кам'яниці і серця із каміння? (Стельмах, І, 1962, 384); Кипить (кипіло) серце див. кипіти; Кішки скребуться в серці див. скребтися; Колупати серце; Колупати на серці див. колупати; Колупнуло за серце див. колупнути; Коти скребуть (скребли) на серці див. скребти; Коти шкребуть на серці див. кіт; Кохати (любити) [цілим] серцем — дуже любити. — Ви певно самі помічаєте, панно Анельо.. Я вас кохаю.. щиро, без краю, цілим серцем кохаю… (Коцюб., II, 1955, 260); Землі своєї зелень та блакить Любив я серцем (Рильський, II, 1946, 146); Крається (краялося) серце див. краятися; Краяти ножем по серцю — те саме, що Краяти серце (душу) (див. краяти). Вітер почина грати на далекім воринні.. Дз-з-и-и.. Висотує жили і крає ножем по серцю (Коцюб., II, 1955, 321); Краяти серце див. краяти; Кривавити серце див. кривавити; Кривавиться серце див. кривавитися; Крик серця — вияв великого відчаю. — Остапе!.. — з розпукою волає душа. — Соломіє-є!..— доноситься до неї крик серця (Коцюб., І, 1955, 387); Крихітка серця — про рідну дитину. Біля боку лежить її втіха й надія, спочиває її крихітка серця, що вона з таким болем одірвала від свого й пустила на світ окремим життям (Мирний, IV, 1955, 293); Кров серця — найдорожче, що може віддати людина заради кого-, чого-небудь. Я не на те, слова, ховала вас і напоїла кров'ю свого серця, щоб ви лилися, мов отрута млява, і посідали душі, мов іржа (Л. Укр., І, 1951, 191); Із воїнами йшов поет [Якуб Колас], незримий, Проти фашистських танків і гармат. Те, що писали ви в ті дні, — не рими, Не вірші, ні! Це більше у сто крат: Це серця кров, це благородна рана… Пишайтеся ж медаллю партизана! (Рильський, III, 1961, 116); Кусати за серце — дошкуляти, завдавати страждань (про образу і т. ін.). Гірка образа давила її за душу, кусала за серце (Мирний, IV, 1955,125); Легко на серці див. легко; Лежати каменем на серці — гнітити, мучити морально. Першою найболючішою втратою для нього була смерть Юрія Брянського.. Каменем вона тепер лежала на серці… (Гончар, III, 1959, 131); Лежати на серці див. лежати; Лунати у серці див. лунати; Мати бога в серці, заст.— бути совісним, жалісливим; Мати кам'яне (камінне) серце — бути жорстоким, бездушним. Никанор уже в снах і наяву бачить себе підпанком. І таки стане ним, бо камінне серце має чоловік — рідного батька за копійку продав би (Стельмах, Хліб.., 1959, 14); Мати на серці що до кого — бути небайдужим до когось; Мати серце з перцем — бути запальним, уїдливим; бути схильним до насмішок. — Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем, — сказав Карпо (Н.-Лев., II, 1956, 265); Милий серцю чиєму — особливо близький, приємний, рідний комусь. Хлоп протестував, хлоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини, лишаючи на рідній землі все дороге, все миле його серцю (Коцюб., І, 1955, 335); Схрестилися, закам'яніли невсипущі руки, що за свого життя так жваво рвалися до роботи.. на славу милої його серцю України! (Мирний, V, 1955, 316); Мліти серцем за кого — турбуватися про кого-небудь, уболівати за когось. Вночі не спить [Катря], його доглядає, вдень серцем за його мліє, коли робота одірве від його на яку хвилину (Мирний, IV, 1955, 296); Молодіти (помолодіти) серцем див. молодіти, помолодіти; Мука (муки) серця — тяжкі страждання. — Нема краю моєму гніву! Нема сили знести муки серця! (Н.-Лев., VII, 1966, 144); Мулити серце кому, чиє — непокоїти, бентежити кого-небудь. Ця думка мулила йому серце, йшла за ним усюди, як тінь (Коцюб., І, 1955, 89); Муляє (мулило) [щось] на серці; Мулько на серці кому, у кого — комусь неспокійно, бентежно. Дивно все якось посміхався [Гай], мружачись при цьому так, наче збирався чхнути. Видно було, що на серці йому щось муляє (Гончар, III, 1959, 37); На другий день мені було недобре. Щось мулило на серці (Коцюб., І, 1955, 259); Надвечір Дмитрик помічає, що йому чогось мулько на серці (Коцюб., І, 1955, 134); Мучити серце чиє — завдавати кому-небудь страждань. [Маруся (Припада до його..) :] Що се я? що се я?.. Геть, геть від мене… Не муч мого серця (Мирний, V, 1955, 106); М'яке серце у кого; М'який серцем хто — хтось добрий, доброзичливий, довірливий. Їм здавалося, що сором'язливість почуттів найкраще прикрити від чужого ока шкаралупиною насмішки чи й масним словом, щоб ніхто не подумав, що парубок має м'яке серце (Стельмах, І, 1962, 400); Типово український склад обличчя, рівне високе чоло, а найбільше — то довгі сиві вуса.. завжди вводили в обман м'якого серцем любителя української старовини (Хотк., І, 1966, 80); Навертати (навернути) серце чиє до кого — сприяти зближенню кого-небудь, викликати почуття кохання у когось. — Може, один бог наверне її серце до мого Романа (Н.-Лев., VI, 1966, 400); На дні в серці; На дно серця; З (зо) дна серця див. дно; Надривати (надірвати) серце див. надривати; Надсаджувати (надсадити) серце див. надсаджувати; Налягати (налягти) на серце — охоплювати кого-небудь (про сум, тугу, тривогу і т. ін.). «Співаю я, співаю, та й досі не доспівалась до своєї долі… І весело мені, і чогось сум вже налягає на моє серце», — думала Соломія (Н.-Лев., VI, 1966, 344); Я спав у клуні. Тьма тривоги чомусь на серце налягла, і снив про огняні дороги, куди я вийшов із села (Сос., II, 1958, 401); На серце мов (немов, наче і т. ін. ) хто камінь навернув — комусь стало морально тяжко. — Сни такі недобрі верзлися, — хвалиться [Мотря] бабі. — На серце наче хто камінь навернув (Мирний, І, 1949, 291); На серці важко [та тяжко] (тяжко) кому, у кого — у когось гнітючий настрій. На серці важко та тяжко, і річ не йде на лад (Мирний, V, 1955, 341); Шура, здригаючись, спала тривожним сном.. Навіть уві сні їй важко було на серці (Гончар, III, 1959, 191); На серці млоїть див. млоїти; На серці [наче] миші шкребуть (шкрябають і т. ін. ) див. миша; На серці погано див. погано; На серці полегшає (полегшало) див. полегшати; Невесело на серці у кого, кому — хтось невеселий, у поганому настрої. Невесело було на серці в Якима та Олени (Коцюб., І, 1955, 84); [Не] до серця; [Не] по серцю кому хто, що — хтось, щось (не) подобається, (не) відповідає чиїм-небудь смакам, інтересам. Почував себе [Дорош] збудженим і трохи схвильованим від того, що перед ним розкривається нове життя, що немає вже військової служби, якої він.. не любив і яка ніколи не була йому до серця (Тют., Вир, 1964, 109); — Вибирай сама, хто тобі по серцю, і скажи мені: чи прийдеться тебе на сторону віддати, чи у прийми кого узяти (Кв.-Осн., II, 1956, 314); Чому у Петербурзі і у Москві і досі дають на театрах хоть і дуже пристарілу «Наталку Полтавку», «Москаля-чарівника» і т. д.?.. Тому, що жива мова, живі типи завжди людям по серцю (Драг., І, 1970, 83); Немає (нема) бога у серці у кого, заст. — хтось не має совісті, несправедливий, жорстокий. Може, вже й близька стала [Марина]? Пани заздрі на ласощі… Що кума — то дарма!.. Як у серці нема бога, то гріха не страшно… (Мирний, IV, 1955, 234); Не навертається серце чиє до кого — не подобається хтось кому-небудь, немає у когось потягу до кого-небудь. Чув отаман пушкарський, що не навертається до нього жінчине серце, — і все йому остогидло (Хотк., II, 1966, 113); Нівечити серце чиє — завдавати кому-небудь страждань, мук. Це якась нечиста сила наважилася.. нівечити моє серце цілу ніченьку (Н.-Лев., VII, 1966, 108); Німіє серце див. німіти; Носити в (на) серці кого, що — завжди пам'ятати про когось, щось, особливо дороге, близьке. [Василь:] Треба тілько її [правду] мати в душі, носити в серці своєму (Мирний, V, 1955, 105); Те, що я створив собі культ моєї дружиноньки і ношу його в серці, може, видасться тобі нудним і нецікавим (Коцюб., III, 1956, 149); Обгортати (обгорнути) серце тугою (сумом і т. ін.) див. обгортати; Обривається (обірвалося, обірветься) серце див. обриватися 1; Оволодівати (оволодіти) своїм серцем — те саме, що Оволодівати (оволодіти) собою (див. оволодівати). Нагадують [карасі] Маронів став, біля якого він щойно стояв, притулившись плечима до верби, не можучи оволодіти своїм серцем (Стельмах, II, 1962, 74); Падати в серце див. падати; Палке серце див. палкий; Палкий серцем хто — хтось дуже пристрасний, має пристрасну вдачу. Він був чоловік поважний і ходив усе понурою, а серцем був палкий (Вовчок, І, 1955, 144); Пал серця див. пал 1; Пам'ять серця див. пам'ять; Пект́и до живого серця — дуже дошкуляти чимсь. [Юда:] І все такі слова вразливі, гострі, що краще б він уже налаяв просто, ніж так пекти аж до живого серця (Л. Укр., III, 1952, 139); Переболіти серцем див. переболіти; Перевертати (перевернути) серце — те саме, що Перевертати (перевернути) душу (див. перевертати). Одповіда [Дмитрик] лиш «так» та «ні». Зате Як усміхнеться — серце переверне! (Рильський, II, 1960, 304); Передчувати серцем що — відчувати наближення чого-небудь. Голосом, сповненим смутку, Передчуваючи серцем загин неминучий, говорить [батько]: «Хлопче упертий, послухайся ради принаймні в одному: Не користуйся бичем і міцніш натягай оці віжки» (Зеров, Вибр., 1966, 315); Переїдати (переїсти, роз'їдати, роз'їсти) серце з ким — мучитися з ким-небудь, зазнавати неприємностей від когось. — З усяким наймитом треба переїдати серце, але строкаря з економії від хазяйського за версту по духу почуєш. Хліб з тобою почне жувати і господаря очима жертиме (Стельмах, І, 1962, 48); — Роз'їм своє серце з тими новобранцями, бо не беруться науки (Март., Тв., 1954, 421); Перемагати (перемогти) своє́ серце див. перемагати; Перемліти серцем див. перемліти; Пестити надію в серці — те саме, що Плекати надію (див. надія). Легка тому робота й сама найважча,.. хто пестить у серці надію, що немарно вона йде, що через ту роботу він засягне свого щастя (Мирний, І, 1949, 173); Печалити серце див. печалити; Писаний (пройнятий) кров'ю серця — сповнений глибокої щирості, глибокого почуття. Окуляри чорні і рожеві, Вас мені носити не з руки. Знаю я: потрібні читачеві Кров'ю серця писані рядки (Дмит., В обіймах.., 1958, 66); Як спорожніла б наша музична спадщина, коли б не було в ній Шопена, його творчості, пройнятої кров'ю серця багатостраждального польського народу, коли б місце Шопена зайняла бездушна і беззмістовна музика модерністів (Мист., 5, 1963, 4); Пойняти (поняти) серце чиє — охопити когось, оволодіти кимсь (про почуття). Злість поняла його серце, йому було досадно (Коцюб., І, 1955, 91); Покопирсатися у серці див. покопирсатися; Покоряти (покорити) серце див. покоряти; Полонити серце див. полонити; Помолодшати серцем див. помолодшати; Порвати серце див. порвати 1; Поривання серця див. поривання 2; Поривати [аж] до живого серця див. поривати 3; Поривати за серце див. поривати 3; Порожнеча в серці див. порожнеча; Порожнє серце див. порожній; Посвітлішало на серці див. посвітлішати; Потаїти серце від (од) кого — приховати від кого-небудь свої почуття, настрої і т. ін. — Ми, Тодозю, знаємо усе про тебе, — почав Суфщинський. — Серця не потаїш од людей (Н.-Лев., VII, 1966, 155); Потурати серцю (серцеві) див. потурати; Похолоділо на серці див. похолодіти; Почувати (почути) серцем — відчувати інтуїтивно що-небудь. Чого я плакала тоді, чого ридала? Тоді ж кругом так весело було… Ох, певне, лихо серцем почувала (Л. Укр., І, 1951, 32); На ранок Давид підвівся ледве розвиднілось і зразу ж зібрався йти. Не пускали. Ковалиха ніби щось почула матернім серцем, припадала до нього (Головко, II, 1957, 181); Пошматувати серце див. пошматувати; Привернути [до себе] серце див. привертати; Приймати (прийняти) [близько] до [свого] серця див. приймати; Приймати (прийняти) в серце див. приймати; Прикипіти сер́цем див. прикипати; Прилипнути серцем див. прилипати; Прилягти до серця див. прилягати; Прилягти [цілим] серцем див. прилягати; Припадати (припасти) до серця кому — подобатися кому-небудь. [Лукія:] Певно, вона вже впала Хвилимонові в око!.. А що він їй до серця припав, то се вже видко …(Кроп., IV, 1960, 268); Лісту була знайома і припала до серця українська народна музика; про це свідчать дві фортепіанні п'єси — «Думки», для яких тематичним матеріалом послужили популярні народні пісні «Віють вітри» та «Ой, не ходи, Грицю» (Мист., 5, 1961, 38); Приростати (прирости) до серця див. приростати; Приростати (прирости) серцем див. приростати; Приставати (пристати) до серця див. приставати; Пристав серцем див. приставати; Пристало серце див. приставати; Притягати (притягувати, притягнути, притягти) серце до себе див. притягати; Прихиляти (прихилити) серце (серця) див. прихиляти; Прихилятися (прихилитися) серцем див. прихилятися; Приходити (прийти) до серця (по серцю) див. приходити; Приходитися (прийтися)до серця (по серцю) див. приходитися; Проймати (пройняти) серце; Пройм́ати (пройняти) до [самого] серця див. проймати; Пронести в серці кого, що — не забути кого-, що-небудь, зберегти пам'ять про когось, щось у найскладніших обставинах. — Поживи в нас. Пригляньтесь гарненько одне до одного. — Чи ти сказивсь!.. Та як же я потім на світі житиму? Без віри, без поваги до себе? Через фронти в серці Людмилу, як мрію, проніс, а тепер біля самого, сказать би, порога — в першій-ліпшій спідниці заплутатись? (Головко, І, 1957, 458); Проникати (проникнути, проникти) в серце (до серця) див. проникати; Пропікати (пропекти) до серця — те саме, що Проймати (пройняти) до [самого] серця (див. проймати). — Це все було, не може бути й мови!.. І вогких уст сердите надування, І усміх, що до серця пропікав, І досить легкодумне розставання (Рильський, II, 1960, 126); Простий серцем хто — хтось відвертий, без хитрощів і лукавства. Не гнулася моя висока постать, і не тьмарився мій веселий погляд, я простий був і думкою і серцем (Л. Укр., І, 1951, 430); Прошивати (прошити) серце див. прошивати; Радісно на серці кому, у кого; На серці радість у кого — хтось радісний, відчуває особливе піднесення. Перед ним на ослоні сиділа його колишня мрія, свіжа та гарна, як квітка.. На серці в його було так радісно, так повно щастя… (Коцюб., І, 1955, 54); Закрутилась в мене голова, а на серці така радість, така радість! (Н.-Лев., III, 1956, 273); Ранити серце чиє — завдавати комусь душевного болю, моральних страждань. Раїса чула в серці гостру й холодну крицю. Та криця різала її, ранила серце, доводила до розпуки (Коцюб., І, 1955, 325); Рвати серце див. рвати; Різати (тнути) серце чиє, кому — те саме, що Краяти серце (див. краяти). Теє «возися з тобою» боляче різало Юзі серце, і вона думала: «Та я ж і не прошу, щоб зо мною возились…» (Л. Укр., III, 1952, 635); — Не говори так, Андрійку, не ріж мого серця (Март., Тв., 1954, 154); «Що це зо мною сталося? Що це зо мною діється? Тнуть моє серце оті очі, неначе стріли» (Н.-Лев., VII, 1966, 108); Різонути (різнути) по серцю — сильно вразити, завдати душевного болю. — Як подумаю, що виїжджати треба, так по серцю й різоне (Тют., Вир, 1964, 180); Розбивати (розбити) серце див. розбивати; Розворушувати (розворушити, роз'ятрювати, роз'ятрити і т. ін. ) рану в серці див. рана; Роздирати серце див. роздирати; Розквітати (розквітнути) серцем див. розквітати; Розкривається (розкрилося, розкриється) серце див. розкриватися; Розкривати (розкрити) серце див. розкривати; Розпалювати (розпаляти, розпалити) серце див. розпалювати; Розпікати (розпекти) серце див. розпікати; Розпускати (розпустити) серце див. розпускати; Розривати (розірвати) серце див. розривати 1; Розтравляти (розтравлювати, розтравити) серце див. розтравляти; Серце [аж] стогне див. стогнати; Серце б'є́ться (билося): а) (чим) когось охоплює якесь почуття. Гіркою образою билося серце у Галі (Мирний, IV, 1955, 143); б) (для кого — чого) хтось живе заради когось, вірний кому-небудь. Хіба серце б'ється для неї? Хіба не все одно, коли. те й друге стане, як його на світі не стане? (Мирний, IV, 1955, 305); Серце болить: а) див. боліти 1; б) (за ким — чим та з інфін., дієприсл.) хтось тривожиться за кого-, що-небудь, уболіває за когось, щось. — Ви, тату, краще не втручайтеся в се діло.. Як то не втручатися? Адже вона йому дочка! Може, й в нього серце болить за своєю дитиною… (Коцюб., І, 1955, 33); Ніхто не знав, як боліло серце юного комуніста за рідною Литвою, де залишились батьки, наречена і перші краплини його молодої крові (Стельмах, II, 1962, 190); Серце болить дивитись на нього, — певне, правду казали лікарі, що він мусить загинути (Л. Укр., V, 1956, 130); Боліло хліборобське серце, дивлячись на свої залиті водою токи (Мирний, III, 1954, 7); Серце варом обкипає (обкипіло) чиє, у кого — комусь нестерпно від чиїхсь слів, учинків і т. ін. За твою усяку хибу, Кожен погляд, кожен рух Серце варом обкипає І стискає в грудях дух (Дн. Чайка, Тв., 1960, 266); Серце вогнем узялося (так і візьметься) чиє, у кого — когось охоплює сильне почуття. Після крадіжки [коней] він аж плакав з жалю й зо злості. І досі як згадає, то так серце вогнем і візьметься (Гр., II, 1963, 247); Серце горить у кого, чиє — те саме, що Серце палає (див. палати). Горить у мене серце, коли я їх [легенди] пригадаю (Л. Укр., І, 1951, 433); Горить моє серце, його запалила Гарячая іскра палкого жалю (Пісні та романси.., II, 1956, 197); Серце горнеться до кого — хтось відчуває потяг до кого-небудь. — Мені байдуже, що вони молоді й хороші, коли моє серце не до них горнеться (Вовчок, I, 1955, 90); Серце заговорило чиє, у кого — у когось пробудилося почуття кохання. Ні одна людина не обіймала її на світі.. А тут — пригортають її так, пестять.. Не диво, що серце її заговорило (Мирний, І, 1954, 63); Серце заходиться (зайшлося) див. заходитися 2; Серце захолонуло (захололо) чиє, у кого — когось охопив страх, пройняла тривога. Хвиля перекочувалась через чорне плисковате днище, серце Половчихи захолонуло, за шаландою щось волочилося по воді, видувалося на воді лахміття (Ю. Янов., II, 1958, 192); Серце з воску у кого, чиє — хтось дуже легко піддається якомусь почуттю, потягові тощо. — У мене мабуть серце з воску — як побачу кого вродливого — так і заколотиться (Мирний, IV, 1955, 127); Серце з серцем розмовляє (розмовляло і т. ін. ) — хтось із кимсь легко розуміється (розумівся), відчуває (відчував) душевну близькість, щирість взаємин. Здається, ми з Улитою не розмовляли словами, а тільки серце розмовляло з серцем (Барв., Опов.., 1902, 218); Серце каже (казало, скаже, сказало, підказує, підказало і т. ін. ) що кому — хтось інтуїтивно відчуває (відчував, відчув, відчує) що-небудь. Уста говорять «він навіки згинув!» А серце каже: «ні, він не покинув!» (Л. Укр., І, 1951, 213); Не гультіпака [Чіпка]..! — казало їй серце… (Мирний, І, 1949, 276); Стара заклякла, увірвавши думку, та мов прислухалася, що скаже серце (Коцюб., І, 1955, 94); Серце кам'яніє (скам'яніло, скаменіло) чиє у кого — хтось стає (став) байдужим, нечулим. Скаменіли їх обличчя під лихою годиною і тілько одно серце не запеклося, не скаменіло (Мирний, І, 1954, 49); Серце кров'ю обливається (обливалося, обкипає, обкипіло і т. ін. ) див. кров; Серцем молодіти див. молодіти; Серце мовчить у кого, чиє — хтось залишається байдужим, не відчуває потягу до кого-небудь. Сумна [Маруся], бо серце ще мовчить, Не просить, мабуть, ще кохання (Коцюб., І, 1955, 425); Серце молодіє див. молодіти; Серце мохом (цвіллю і т. ін. ) обросло (обростає, поросло, поростає і т. ін. ) у кого, чиє — хтось став байдужим, бездушним. [Дмитро:] Ви Ольгу не тримайте… Погляньте навколо, придивіться… Це страшно, коли серце обростає мохом (Зар., Антеї, 1962, 260); Коли б могли Вони збудить луну і розтроюдить рани В серцях людей, що мохом поросли.. Тоді б замовкли вже самі собою Кайданів брязкіт і такі слова… (Л. Укр., І, 1951, 165); Серцем перетліти див. перетлівати; Серцем прийняти див. приймати; Серцем радіти див. радіти; Серце мре (завмирає, завмирало, завмерло, замирає, замирало, замерло); Серце мліє (мліло, обімліває, обімліло, омліває, омліло і т. ін. ) у кого, чиє — хтось хвилюється (від захоплення, тривоги, переляку і т. ін.). Пересумує [Олеся] день у роботі, увечері біжить, — що там мої діточки, як? А серце мре, непевна вона, чи діток застане живих і здорових (Вовчок, І, 1955, 28); Завмирає серце від дотику чужого нутра (Ю. Янов., II, 1958, 27); Тодозя поглянула на те багаття, на той страшний знак помсти й смерті. В неї серце замирало (Н.-Лев., VII, 1966, 206); «Не неси мене високо, сестро; серце мліє, моторошно, жаско…» (Л. Укр., І, 1951, 393); «Господи! Де ж се вона ділася!..» Ниє-омліває материне серце (Мирний, IV, 1955, 250); Серцем розуміти — відчувати, здогадуватися інтуїтивно. Дуже любила Марія читати газети, слухати бесіди комуністів. Бо серцем розуміла, що ці люди від душі бажають народу щастя (Колг. Укр., 4, 1958, 34); Серцем чути див. чути; Серце наболіло у кого, чиє — хтось дуже настраждався. Ах, той Йон!.. У неї серце так наболіло через нього, в неї голова така намучена від думок про нього… (Коцюб., І, 1955, 246); Серце надривається див. надриватися; Серце (на серці) перегоріло див. перегоряти; Серце не камінь див. камінь; Серце [не] лежить див. лежати; Серце не приймає див. приймати; Серце ниє (понило) див. нити, понивати; Серце нудиться (нудилося) у кого, чиє — хтось нудьгує (нудьгував). Уперше пізнала [Солоха], що їй тяжко: душа якось скніла, серце нудилося… (Мирний, I, 1954, 56); Серце обгортається (обгорнулося і т. ін. ) тугою (сумом, запеклістю і т. ін. ) див. обгортатися; Серце окипає (окипіло) кров'ю (смолою і т. ін. ) див. окипати; Серце палає (запалає, запалало) див. палати, запалати; Серце палахтить див. палахтіти; Серце переболіло див. переболіти; Серце перевертається (перевернулося) див. перевертатися; Серце перекипіло; У серці перекипає див. перекипати; Серце плаче (заплаче) у кого, чиє — хтось страждає (буде страждати), охоплений тугою. Бридня!.. а й досі, як згадаю, То серце плаче та болить (Шевч., II, 1963, 39); Тьмяно в халупці.. Гнітить низька стеля, і плаче зажурене серце (Коцюб., II, 1955, 32); Серце повернулося див. повертатися 1; Серце повертається (поверталося, повернулося і т. ін. ) див. повертатися 1; Серце помліває див. помлівати; Серце поривається див. пориватися 2; Серце привертається (приверталося, привернеться) див. привертатися; Серце пригортається (пригорталося, пригорнеться) див. пригортатися; Серце проймається (проймалося, пройнялося і т. ін. ) див. пройматися; Серце прокидається (прокинулось, прокинеться) див. прокидатися; Серце радіє — кого-небудь охоплює почуття радості. Надворі лютує зима-лихоманка, А в мене у хаті щебече веснянка, Аж серце радіє, неначе я чую Весну мою давню, весну золотую (Гл., Вибр., 1951, 239); Серце радується див. радуватися; Серце рветься [на шматки] див. рватися; Серце рветься (розривається) навпіл див. навпіл; Серце розіб'є́ться (розбилося) див. розбиватися; Серце розпукає див. розпукати; Серце розривається (розірветься) [на шматки (куски, надвоє)] див. розриватися 1; Серце серцю (серцеві) вість подає́; Серце серцю (серцеві) стало вість подавати — виникає, зароджується почуття кохання між кимсь. Усе їй на нього хочеться дивитись, а йому на неї. Серце серцю стало вже вість подавати (Кв.-Осн., II, 1956, 324); Серце скипає (скипіло) див. скипати; Серце скніє див. скніти; Серце сохне (схне) див. сохнути; Серце спить (спало) див. спати; Серце співає (співало) див. співати; Серце стигне див. стигнути 2; Серце сходить кров'ю див. сходити; Серце [так і] покотилося (покотиться) див. покотитися 1; Серце тліє див. тліти; Серце тремтить (тремтіло) див. тремтіти; Серце тріскає (тріскало) див. тріскати; Серце упало див. упасти 1; Серце уривається (уривалося, урвалося) див. уриватися 1; Серце учуває (учуло) див. учувати; Серце чує (чуло) див. чути; Сколихнути серце див. сколихнути; Скоряти (скорити) серце див. скоряти; Скріпивши серце див. скріплювати; Скріпити серце див. скріплювати; Скруха серця див. скруха; Смутити серце див. смутити; Спочивати серцем див. спочивати; Ссати [за] серце див. ссати; Сум (жаль і т. ін. ) серце обгортає (обгорнув); Тривога (туга) серце обгортає (обгорнула) див. обгортати; Сушити (висушити) серце чиє — завдавати кому-небудь страждань, мук. Е, гетьте, думки сумнії, не суши, журбо, ..серця!.. (Коцюб., І, 1955, 183); Велике покликання матері народити людину.. Як жорстоко скривдила війна радянську матір. Скільки синів і дочок занапастили вороги, скільки нездійсненних зачать висушило матернє серце! (Довж., І, 1958, 335); Так і прикипіти до серця див. прикипати; Терзати серце див. терзати; Терпне серце чиє, у кого — хтось відчуває душевний біль. Полярна ніч і волохатий сполох Над безвістю засніжених долин. Як терпне серце! Скільки літ один Німує він у нетрях захололих (Зеров, Вибр., 1966, 40); Тішити серце кому, чиє — радувати когось. Самотній Бульба, як корабель у морі, мчить степом, де так недавно тішили йому серце його синочки, і небо, і безмежна просторінь (Довж., І, 1958, 266); Торкати серце чиє — зворушувати кого-небудь, викликати у когось замилування. Не торкала якось мого серця дика краса південної бурі… (Кодюб., І, 1955, 177); Точити серце чиє — завдавати кому-небудь душевного болю, мучити когось. Чув [Семен], що йому чогось мулько на серці. Так щось часом точить серце, мов червак… (Коцюб., І, 1955, 117); Багато всякого лиха та горя довелося йому пережити на своєму віку; від самого малку слідкували вони за ним, ..точили його серце (Мирний, V, 1955, 309); Туга на серці у кого — хтось страждає, тужить. — Пропали Всі радощі, на серці вічна туга (Л. Укр., IV, 1954, 113); Уболівати серцем див. уболівати; Ужалити в [саме] серце див. ужалити; Узяло за серце кого — когось дуже вразило що-небудь; Узяти серце див. узяти; Уколупав (улупив) би серця [свого] хто — хтось нічого не пожалів би для кого-небудь, готовий на все заради когось. Ох, боже мій милий! Серця свого вколупав би я та дав своїм діткам (П. Куліш, Вибр., 1969, 180); — Я б свого серця влупила та дала йому, коли б тільки він став чоловіком (Мирний, І, 1949, 407); Улучити (попасти) в [саме] серце чиє, кого — те саме, що Вціляти (вцілити) в [саме] серце див. вціляти. [Милевський:] От думав улучить у саме серце! Помилились, серденько, набій дарма пропав (Л. Укр., II, 1951, 29); Жарт попав у саме серце Дарини. Вона мало не зойкнула (Стельмах, І, 1962, 596); Умлівати (умліти, вмлівати, вмліти) серцем див. умлівати; Упадати серцем див. упадати 1; Утишити (втишити) серце чиє — послабити чий-небудь душевний біль. — Втихни, Катре, втихни..! — Втиши ж ти перш моє серце! — одмовила [Катря] ридаючи (Вовчок, І, 1955, 224); Утішати (утішити) серце чиє — заспокоювати кого-небудь. Втішаю серце… Але прикрих дум Не сходить попіл (Зеров, Вибр., 1966, 52); Утримувати (утримати) серце див. утримувати 1; Ухопити за серце див. ухопити; Учувати (учути) серцем див. учувати 1; Холодна жаба сидить під серцем у кого — кого-небудь гнітить почуття страху, передчуття чогось поганого. — Навіть самі слова — прокурор, тюрма, слідчий — все життя викликали в усьому моєму єстві дріж і страх. А тепер у мене якась холодна жаба сидить під серцем… (Собко, Справа.., 1959, 47); Холодне серце див. холодний; Холоне серце (в серці) див. холонути; Черстве серце див. черствий; Шкребе на серці див. шкребти; Щире серце див. щирий; ятрити (роз'ятрювати, роз'ятряти, роз'ятрити, троюдити і т. ін. ) серце кому, чиє — посилювати чий-небудь душевний біль, завдавати комусь ще більших моральних страждань. Хтось виглядав через них [вікна] своє щастя, сподівався чогось, а потім і сльози капали на ці шибки. То нащо вони мають ятрити її серце? (Стельмах, І, 1962, 307); Золоті мрії! Не буду вас згадувати, боляче роз'ятряти й так наболілеє серце (Коцюб., І, 1955, 466); Що були колись ті урази, що троюдили серце старого, про те казали глибокі борозни на виду (Мирний, І, 1954, 166).
3. часто у сполуч. із займ. моє, а також із сл. козаче, дівчинонько і т. ін., розм. Ласкаве звертання до кого-небудь. Згадай, серце, як з тобою Вдвох, весінньою добою,.. Ми під явором сиділи (Манж., Тв., 1955, 47); — Аркадію, ти не зробиш цього! — прокидається владність у словах і постаті Лізи. — Коли не зроблю цього, моє серце, то завтра тебе до нитки обберуть, а післязавтра і до мене твої божі люди доберуться (Стельмах, І, 1962, 285); — Ну, спасибі ж тобі за все, серце-козаче, — сказав Палій нарешті (Морд., І, 1958, 157); Калино-малино, Ряснеє деревце! Хто ж тебе пригорне, Дівчинонько-серце? (Рудан., Тв., 1956, 48); «А ти, серце-голубонько, не журись Та до мене, молодчика, прихились…» (Гл., Вибр., 1951, 52).
4. перен. Гнів, роздратування. Соломія неначе проспала ввесь час своєї хвороби, як одну довгу ніч, і тільки тепер знов прокинулась вранці з давнім серцем, з давнім почуванням обіди [образи] (Н.-Лев., VI, 1966, 399); Він попокрутив носом днів зо два: а далі — що то вже сталось йому — слухаю: ляпа ціпом. А я уже — де те й серце ділось — радію-радію. «Оце ж — думаю — синок хазяйнувать буде» (Тесл., З книги життя, 1949, 19); Голос у Каленика Романовича був хоч і сердитий, але звучало в ньому більше батьківського бурчання, ніж серця (Сенч., Опов., 1959, 35).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | серце | серця |
Родовий | серця | сердець, серць |
Давальний | серцю | серцям |
Знахідний | серце | серця |
Орудний | серцем | серцями |
Місцевий | на/у серці | на/у серцях |
Кличний | серце | серця |