рослинник
РОСЛИННИК, а, ч. Фахівець з рослинництва. Динне дерево вже давно привертає увагу і наших рослинників (Веч. Київ, 10. IV 1968, 4); Праця рослинників оплачується в залежності від кількості і якості виробленої продукції (Хлібороб Укр., 4, 1968, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рослинник | рослинники |
Родовий | рослинника | рослинників |
Давальний | рослинникові, рослиннику | рослинникам |
Знахідний | рослинника | рослинників |
Орудний | рослинником | рослинниками |
Місцевий | на/у рослиннику, рослинникові | на/у рослинниках |
Кличний | рослиннику | рослинники |