рогозина
РОГОЗИНА, и, ж. 1. Те саме, що рогожина. [1-а жінка:] Справжній Личаковський. Дивіться, які у його личаки. По рогозині пов'язав біля ніг - та й узувся! (Мирний, V, 1955, 76).
2. Одяг з грубої матерії. Поруч із ними їхав охляп хтось одягнений у рогозину, а під рогозиною ні сорочки, ні штанів чортма, та й ноги босі (Морд., І, 1958, 136).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рогозина | рогозини |
Родовий | рогозини | рогозин |
Давальний | рогозині | рогозинам |
Знахідний | рогозину | рогозини |
Орудний | рогозиною | рогозинами |
Місцевий | на/у рогозині | на/у рогозинах |
Кличний | рогозино | рогозини |