притемнювати
ПРИТЕМНЮВАТИ, юю, юєш і ПРИТЕМНЯТИ, яю, яєш, недок., ПРИТЕМНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Робити трохи темнішим. В тринадцять років він вже носив окуляри, це зробило трохи коротшим його довгий, пташиний ніс і притемнило неприємно світлі очі (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 93); // Робити не таким яскравим (про джерело світла); // Прикривати від світла, трохи затемнювати, затінювати. - Чого ж? Я сміливісінько дивлюся, коли натраплю. Ви ж притемнюєте очі димчатими окулярами, - заперечив Синявін (Ле, Міжгір'я, 1953, 390).
2. перен. Перевершувати кого-небудь своїми якостями, робити когось менш помітним. Регіна з усякого погляду притемнює її (Фр., VI, 1951, 295); // Применшувати чиє-небудь значення, принижувати чиюсь роль і т. ін. Замковий відчував.. ще й інші тіньові закиди, які притемнювали його як завідувача відділом (Ле, Право.., 1957, 235).
3. перен. Робити похмурим, сумним (очі, погляд, обличчя і т. ін.). Її обличчя можна було б назвати молодим, аби на очі не наслоїлись горе, смуток і тіні страждань, вони притемнили синій погляд і в сполосі тримали повіки й вії (Стельмах, Правда.., 1961, 342).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притемнюю | притемнюємо |
2 особа | притемнюєш | притемнюєте |
3 особа | притемнює | притемнюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притемнюватиму | притемнюватимемо |
2 особа | притемнюватимеш | притемнюватимете |
3 особа | притемнюватиме | притемнюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | притемнював | притемнювали |
Жіночий рід | притемнювала | |
Середній рід | притемнювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притемнюймо | |
2 особа | притемнюй | притемнюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | притемнюючи | |
Минулий час | притемнювавши |