поштучний
ПОШТУЧНИЙ, а, е. Представлений окремими екземплярами, штуками. Для заможних покупців випускалися великі столові сервізи.. На менш заможного споживача були розраховані поштучні тарілки, чашки з блюдцями, чайники, кофейники (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 88); // перен. Представлений окремими особами.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поштучний | поштучна | поштучне | поштучні |
Родовий | поштучного | поштучної | поштучного | поштучних |
Давальний | поштучному | поштучній | поштучному | поштучним |
Знахідний | поштучний, поштучного | поштучну | поштучне | поштучні, поштучних |
Орудний | поштучним | поштучною | поштучним | поштучними |
Місцевий | на/у поштучному, поштучнім | на/у поштучній | на/у поштучному, поштучнім | на/у поштучних |