пожовувати
ПОЖОВУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех. Жувати неквапливо, обережно, помалу або час від часу. Пожовуючи смаглу губу, підполковник дивився на карту (Гончар, III, 1959, 104); // у сполуч. із сл. губами, ротом. Неквапливо, обережно, помалу або час від часу робити рухи губами, ротом, як під час жування. Пригнічений, він то пробував щось писати, то, посмикуючи вуса та нервово пожовуючи губами, дивився у вікно (Грим., Незакінч. роман, 1962, 33).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пожовую | пожовуємо |
2 особа | пожовуєш | пожовуєте |
3 особа | пожовує | пожовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пожовуватиму | пожовуватимемо |
2 особа | пожовуватимеш | пожовуватимете |
3 особа | пожовуватиме | пожовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пожовував | пожовували |
Жіночий рід | пожовувала | |
Середній рід | пожовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пожовуймо | |
2 особа | пожовуй | пожовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пожовуючи | |
Минулий час | пожовувавши |