побренькати
ПОБРЕНЬКАТИ, аю, аєш, док. Бренькати якийсь час. Жіночка.. побренькала одним пальцем на піаніно (Дмит., Наречена, 1959, 174); Він побренькав, побренькав, хвилину подумав, а далі, щось пригадавши, рішуче пройшовся пальцями обох рук по струнах, що обізвались ніжно-мелодійним дзвоном (Добр., Очак. розмир, 1965, 38).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побренькаю | побренькаємо |
2 особа | побренькаєш | побренькаєте |
3 особа | побренькає | побренькають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | побренькав | побренькали |
Жіночий рід | побренькала | |
Середній рід | побренькало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побренькаймо | |
2 особа | побренькай | побренькайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | побренькавши |