оцинкований
ОЦИНКОВАНИЙ, а, е, мет. Дієпр. пас. мин. ч. до оцинкувати. Лантух підняв добре замасковану ляду, дістав великий оцинкований бідон (Руд., Остання шабля, 1959, 42); Оцинковане залізо.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | оцинкований | оцинкована | оцинковане | оцинковані |
Родовий | оцинкованого | оцинкованої | оцинкованого | оцинкованих |
Давальний | оцинкованому | оцинкованій | оцинкованому | оцинкованим |
Знахідний | оцинкований, оцинкованого | оцинковану | оцинковане | оцинковані, оцинкованих |
Орудний | оцинкованим | оцинкованою | оцинкованим | оцинкованими |
Місцевий | на/у оцинкованому, оцинкованім | на/у оцинкованій | на/у оцинкованому, оцинкованім | на/у оцинкованих |