ортит
ОРТИТ, -у, ч. Мінерал класу силікатів, бурого, смоляно-чорного кольору; радіоактивний; сировина для одержання рідкісноземельних елементів, торію.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ортит | ортити |
Родовий | ортиту | ортитів |
Давальний | ортитові, ортиту | ортитам |
Знахідний | ортит | ортити |
Орудний | ортитом | ортитами |
Місцевий | на/у ортиті | на/у ортитах |
Кличний | ортите | ортити |