ороговілий
ОРОГОВІЛИЙ, а, е. Який перетворився в тверду рогову речовину. Ороговілий епітелій шкіри.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ороговілий | ороговіла | ороговіле | ороговілі |
Родовий | ороговілого | ороговілої | ороговілого | ороговілих |
Давальний | ороговілому | ороговілій | ороговілому | ороговілим |
Знахідний | ороговілий, ороговілого | ороговілу | ороговіле | ороговілі, ороговілих |
Орудний | ороговілим | ороговілою | ороговілим | ороговілими |
Місцевий | на/у ороговілому, ороговілім | на/у ороговілій | на/у ороговілому, ороговілім | на/у ороговілих |