одурманювати
ОДУРМАНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОДУРМАНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Спричинювати стан запаморочення, оп'яніння; запаморочувати, оп'яняти. Запах банкнотів, що перейшли не через одну тисячу людських пальців, зовсім одурманив Катерину (Вільде, Сестри.., 1958, 102).
2. перен. Затьмарювати, отруювати свідомість (хибними поглядами, неправильними уявленнями, шкідливими ідеями і т. ін.); задурювати. Біблійна легенда про всесвітній потоп всіляко підтримувалась церквою і пануючими класами тому, що вона допомагала їм одурманювати трудящих (Наука.., 7, 1958, 48); - Надто смертельною була отрута, якою Гітлер одурманив душі німецьких обивателів (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 110).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | одурманюю | одурманюємо |
2 особа | одурманюєш | одурманюєте |
3 особа | одурманює | одурманюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | одурманюватиму | одурманюватимемо |
2 особа | одурманюватимеш | одурманюватимете |
3 особа | одурманюватиме | одурманюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | одурманював | одурманювали |
Жіночий рід | одурманювала | |
Середній рід | одурманювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | одурманюймо | |
2 особа | одурманюй | одурманюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | одурманюючи | |
Минулий час | одурманювавши |