лебедик
ЛЕБЕДИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до лебідь 1.
Лебедик хлюпнеться і вирне: Блисне проміннячко вечірнє Між хвиль ясних (Граб., І, 1959, 427); На буфеті, тумбочці, етажерці і вікні - всюди стояли фігурки маленьких слоників, білих лебедиків, сірих гусят (Чорн., Пісні.., 1958, 71).
2. перен., нар. -поет. Пестливе звертання до чоловіка. - Рятуй мене, Уласе, мій місяцю повний, мій лебедику, бо я пропаду (Н.-Лев., III, 1956, 338).
3. рідко. Давня народна гра. Хоч у хрещика гуляє, хоч у лебедика бігає,- усе не довго (Барв., Опов.., 1902, 374).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лебедик | лебедики |
Родовий | лебедика | лебедиків |
Давальний | лебедикові, лебедику | лебедикам |
Знахідний | лебедика | лебедиків |
Орудний | лебедиком | лебедиками |
Місцевий | на/у лебедику | на/у лебедиках |
Кличний | лебедику | лебедики |