кінний
КІННИЙ, а, е. 1. Якому надають руху коні. На невеликих ділянках картоплю можна садити квадратно-гніздовим способом під кінний плуг (Картопля, 1957, 83); У Буенос-Айресі є всі види міського транспорту - метро, трамваї, автобуси, тролейбуси, таксі і навіть кінні карети (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 65); // Пов'язаний з їздою на конях. Програма змагань з кінного спорту дуже різноманітна (Спорт.., 1958, 78).
2. Який складається з вершників. Стояло військо тут зальотне, Волове, кінне і піхотне (Котл., І, 1952, 171); Командир полку послав кінну розвідку далеко ліворуч і праворуч від дороги (Гончар, III, 1959, 95).
3. у знач. ім. кінний, ного, ч., рідко. Те саме, що вершник 1. Зібрав [Турн] і кінних, і піхотних І всіх для битви шиковав [шикував] (Котл., І, 1952, 214); Степовим шляхом тікають пани, чоловіки, жінки, старі, обозні, кінні, піші (Довж., І, 1958, 240).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кінний | кінна | кінне | кінні |
Родовий | кінного | кінної | кінного | кінних |
Давальний | кінному | кінній | кінному | кінним |
Знахідний | кінний, кінного | кінну | кінне | кінні, кінних |
Орудний | кінним | кінною | кінним | кінними |
Місцевий | на/у кінному, кіннім | на/у кінній | на/у кінному, кіннім | на/у кінних |