куснути
КУСНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до кусати 1, 2, 4, 5. Обідали.. Ніяких розмов: лусне десь по лобу ложка, хтось із малих кусне сусіда за вухо (Вас., Вибр., 1950, 235); Він, Патресов, ще не склав зброї. О, в нього ще гострі зуби, і він доходить часом до божевільного стану від думки, що не має сили й змоги куснути (Донч., II, 1956, 85); Мухобій згріб у жменю шматяру рибини,.. куснув білого, розвареного риб'ячого м'яса (Загреб., День.., 1964, 80); * Образно. Залізний ніс, а хвіст вербовий, У рот їй пальці не кладіть: у лісі дуб який здоровий, А як кусне - і той кричить (Гл.. Вибр., 1951, 219).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кусну | куснемо |
2 особа | куснеш | куснете |
3 особа | кусне | куснуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | куснув | куснули |
Жіночий рід | куснула | |
Середній рід | куснуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | куснімо | |
2 особа | кусни | кусніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | куснувши |