куркулик
КУРКУЛИК, а, ч., зневажл. Зменш. до куркуль. - Куркулики наші посміхалися вже, раділи, а зараз [за Радянської влади] ось які набожні стоять та тільки очима стріляють... (Ірчан, І, 1958, 288); З далеких річок прикочували верхи на оленях чоловіки. Це були переважно середняки і дрібні куркулики (Багмут, Щасл. день.., 1959, 202).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | куркулик | куркулики |
Родовий | куркулика | куркуликів |
Давальний | куркуликові, куркулику | куркуликам |
Знахідний | куркулика | куркуликів |
Орудний | куркуликом | куркуликами |
Місцевий | на/у куркулику, куркуликові | на/у куркуликах |
Кличний | куркулику | куркулики |