кристалізований
КРИСТАЛІЗОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кристалізувати; // у знач. прикм. * Образно. О ви, кристалізованії стони [стогони], Ви, сльози, перетоплені в алмази, .. Не покидайте ви мене (Фр., X, 1954, 154); // кристалізовано, безос. присудк. сл. * Образно. Чогось аж страшно, як подумаєш, скільки людської праці кристалізовано у сих виробах (Л. Укр., V, 1956, 253).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кристалізований | кристалізована | кристалізоване | кристалізовані |
Родовий | кристалізованого | кристалізованої | кристалізованого | кристалізованих |
Давальний | кристалізованому | кристалізованій | кристалізованому | кристалізованим |
Знахідний | кристалізований, кристалізованого | кристалізовану | кристалізоване | кристалізовані, кристалізованих |
Орудний | кристалізованим | кристалізованою | кристалізованим | кристалізованими |
Місцевий | на/у кристалізованому, кристалізованім | на/у кристалізованій | на/у кристалізованому, кристалізованім | на/у кристалізованих |