криводушний
КРИВОДУШНИЙ, а, е. Який кривить душею; нещирий, лицемірний, підступний. Був цей гетьман хитрий, криводушний (Укр.. казки, легенди.., 1957, 248); // Власт. нещирій людині. Наслухався [Нестір] всього - щирого і криводушного, справедливого і хибного (Вол., Озеро.., 1959, 77).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | криводушний | криводушна | криводушне | криводушні |
Родовий | криводушного | криводушної | криводушного | криводушних |
Давальний | криводушному | криводушній | криводушному | криводушним |
Знахідний | криводушний, криводушного | криводушну | криводушне | криводушні, криводушних |
Орудний | криводушним | криводушною | криводушним | криводушними |
Місцевий | на/у криводушному, криводушнім | на/у криводушній | на/у криводушному, криводушнім | на/у криводушних |