крендель
КРЕНДЕЛЬ, я, ч. Виріб із тіста (звичайно здобного), формою схожий на вісімку. З борошна [у пекарні] пекли різні паляниці, булки, кренделі, пампушки (Ів., Вел. очі, 1956, 114).
@ Кренделі (кренделя) плести (писати, виписувати, виписати і т. ін. ) ногами: а) іти хитаючись, різко змінюючи за кожним кроком напрям руху (про п'яного). Дві постаті, обнявшись, плели кренделі по грязюці ногами (Головко, II, 1957, 91); б) (жарт.) танцюючи, робити незвичні па. Танцював увесь клас.. Він саме збирався виписати ногами якогось кренделя (в. Кравч., Квіти.., 1959, 62).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | крендель | кренделі |
Родовий | кренделя | кренделів |
Давальний | кренделеві, кренделю | кренделям |
Знахідний | крендель | кренделі |
Орудний | кренделем | кренделями |
Місцевий | на/у кренделі | на/у кренделях |
Кличний | кренделю | кренделі |