контекст
КОНТЕКСТ, у, ч. Закінчений за змістом уривок тексту, що дає змогу встановити значення слова або речення, які входять до його складу. Слово може мати не одно, а кілька значень, може бути багатозначним - залежно від контексту (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 56); У взятій окремо поза контекстом фразі визначити.. логічний наголос часто буває неможливо (Худ. чит., 1955, 107).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | контекст | контексти |
Родовий | контексту | контекстів |
Давальний | контекстові, контексту | контекстам |
Знахідний | контекст | контексти |
Орудний | контекстом | контекстами |
Місцевий | на/у контексті | на/у контекстах |
Кличний | контексте | контексти |