зчавлювати
ЗЧАВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗЧАВИТИ, зчавлю, зчавиш; мн. зчавлять; док., перех. Міцно стискати, здавлювати. Геркулес, піднявши здорову довбню, замірявся на страшного лева, котрого зчавив рукою за горло (Н.-Лев., III, 1956, 39); * Образно. Тяжкий біль безжалісною лапою зчавлює парубоче серце (Стельмах, І, 1962, 645).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зчавлюю | зчавлюємо |
2 особа | зчавлюєш | зчавлюєте |
3 особа | зчавлює | зчавлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зчавлюватиму | зчавлюватимемо |
2 особа | зчавлюватимеш | зчавлюватимете |
3 особа | зчавлюватиме | зчавлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зчавлював | зчавлювали |
Жіночий рід | зчавлювала | |
Середній рід | зчавлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зчавлюймо | |
2 особа | зчавлюй | зчавлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зчавлюючи | |
Минулий час | зчавлювавши |