знетямитися
ЗНЕТЯМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. знетямляться; док., без додатка і від чого, розм., рідко. Те саме, що нестямитися. Він знетямився. Була це для нього разюча несподіванка, яка перемежалася із соромом і образою. Його відштовхнули!.. (Грим., Незакінч. роман, 1962, 16); [Отто:] Світи собі [нічничок] в кубельці дротяному, Не ранячи очей, а то недовго Знетямитись від болю (Мур., Ост. хмарина, 1959, 135).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знетямлюся | знетямимося |
2 особа | знетямишся | знетямитеся |
3 особа | знетямиться | знетямляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | знетямився | знетямилися |
Жіночий рід | знетямилася | |
Середній рід | знетямилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знетямьмося | |
2 особа | знетямься | знетямьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | знетямившись |