застрелений
ЗАСТРЕЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до застрелити. Ну, як тепер живе Горошиха-вдовиця, що Федька - син її, застрелений вночі? (Сос., І, 1957, 68); // застрелено, безос. присудк. сл. В невеличкому гуцульському місті.. його було застрелено (Стельмах, II, 1962, 277).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | застрелений | застрелена | застрелене | застрелені |
Родовий | застреленого | застреленої | застреленого | застрелених |
Давальний | застреленому | застреленій | застреленому | застреленим |
Знахідний | застрелений, застреленого | застрелену | застрелене | застрелені, застрелених |
Орудний | застреленим | застреленою | застреленим | застреленими |
Місцевий | на/у застреленому, застреленім | на/у застреленій | на/у застреленому, застреленім | на/у застрелених |