застилати
ЗАСТИЛАТИ, аю, аєш і ЗАСТЕЛЯТИ, яю, яєш і рідко ЗАСТЕЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСЛАТИ, стелю, стелеш і ЗАСТЕЛИТИ, стелю, стелиш, док., перех. 1. чим. Розгортаючи що-небудь, покривати якусь поверхню. Зараз заходилась [Одарка] опоряджати стола, застилає скатеркою, становить чарочки... (Вовчок, VI, 1956, 262); Загадала [Кайдашиха] Лаврінові намостити на возі високо сіна, ще й заслати килимом (Н.-Лев., II, 1956, 316); Взяла [Марія] потім з полу Тихонів кожух і помостила в боки на лаві і подушку перебила пухкенько - поклала в голову, застелила рядном (Головко, II, 1957, 112); // Покривати собою яку-небудь поверхню. Клубки пилюги тепер покотилися вздовж шляху, застилаючи собою придорожню смугу будяків (Ле, Опов. та нариси, 1950, 46); Завірюха стихла. Пухкий сніговий килим застеляв обидва береги (Кач., Вибр., 1953, 118); Рожевий яблуневий цвіт так ніжно сад заслав (Тер., Ужинок, 1946, 40); * Образно. Невже забуду й сам колись Тривоги, дні жорстокі? Злітає, пада жовтий лист І застеляє роки (Мас., Сорок.., 1957, 254); // Ростучи, укривати собою землю (про рослини). Кущі сповзають під гору, а внизу над болотянкою - вільшина, дрібна і більша, заслала всю землю (Збан., Сеспель, 1961, 380); // розм. Розкладаючи, розгортаючи що-небудь, простеляти, стелити. [Xуса (до Управителя): ] Тут маєш застелити килими (Л. Укр., III, 1952, 148); У кімнаті на неї чекав лакей. Він застелив постіль і готував вечірню купіль (Смолич, І, 1958, 66).
2. тільки 3 ос. Огортати, заволікати чим-небудь з усіх боків. Сиві хмари все небо застилали (Л. Укр., III, 1952, 530); З'їхав [Павло] на дорогу; тоді оглянеться назад - нічого не забачив - усе застеляла мла вечірня (Вовчок, І, 1955, 147); Небо знову запнулося хмарами, і густа темнота застелила дорогу (Баш, Надія, 1960, 355); * Образно. Чорне почуття.. вилося над її головою, застилало думки чорною запоною... (Мирний, І, 1954, 286).
3. тільки 3 ос. Затягувати, закривати очі, перешкоджаючи добре бачити. Сльози туманною поволокою застилали йому очі, погляд був спрямований кудись повз батька (Руд., Остання шабля, 1959, 228); Від напруження сльози застелили йому зір... (Досв., Гюлле, 1961, 108); * Образно. Мотря задумалась. Смуток заслав її погляд (Мирний, І, 1949. 353); // безос. Йому дуже хотілося збити ще один літак, але очі застилало рожевим туманом і приціл дрижав (Ткач, Жди.., 1959, 16).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | застилаю | застилаємо |
2 особа | застилаєш | застилаєте |
3 особа | застилає | застилають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | застилатиму | застилатимемо |
2 особа | застилатимеш | застилатимете |
3 особа | застилатиме | застилатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | застилав | застилали |
Жіночий рід | застилала | |
Середній рід | застилало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | застилаймо | |
2 особа | застилай | застилайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | застилаючи | |
Минулий час | застилавши |