зарання
ЗАРАННЯ1, я, с., рідко. Ранній час. Півень співа поки з зарання, а далі спить (Номис, 1864, № 292); * Образно. Хто жив в Аркадії хоч мить, хто весело прожив зарання, той в темну осінь не тремтить (У. Кравч., Вибр., 1958, 171).
ЗАРАННЯ2, присл. Те саме, що зарані. Зарання в неділю, ще люди й з церкви не вийшли, ..Прохіра була вже в хаті Бросків (Коцюб., І, 1955, 281); Що ти скажеш їй, які слова вирвеш із серця, коли вона вже зарання готується відбиватись од усіх його розмов (Стельмах, І, 1962, 475); - Не забувай, що і батько замучений у тюрмі і що наш прекрасний товариш Клим помер зарання від мук... (Ірчан, І, 1958, 177).
заранній
ЗАРАННІЙ, я, є. Дуже ранній; передчасний. Те слово гаряче Й натхнуло відвагу у серце хлоп'яче, Що тра пильнувать і кохати родину, Нехибно за неї стоять до загину, Хоч би й довелося в заранню могилу Зложити юнацьку, надламану силу! (Стар., Вибр., 1959, 39); Трохи зараннє материнство надломило юність Барбари, вона ніби постаршала (Ле, Наливайко, 1957, 246).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заранній | зарання | зараннє | заранні |
Родовий | зараннього | заранньої | зараннього | заранніх |
Давальний | заранньому | заранній | заранньому | зараннім |
Знахідний | заранній, зараннього | заранню | зараннє | заранні, заранніх |
Орудний | зараннім | заранньою | зараннім | заранніми |
Місцевий | на/у заранньому, зараннім | на/у заранній | на/у заранньому, зараннім | на/у заранніх |