ждання
ЖДАННЯ, я, с. Дія за знач. ждати. Ні одного слова не зірвалося ні в кого за довгий час ждання, - кожен, похнюпившись, стояв і мовчав (Мирний, IV, 1955, 144); І палкі мрії, і тривога, і ждання, і гаряче кохання - все це стривожило її нерви (Н.-Лев., IV, 1956, 114); Підвищений від ждання настрій заставив діяти (Ле, Вибр., 1939, 78).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ждання | ждання |
Родовий | ждання | ждань |
Давальний | жданню | жданням |
Знахідний | ждання | ждання |
Орудний | жданням | жданнями |
Місцевий | на/у жданні | на/у жданнях |
Кличний | ждання | ждання |