дуговий
ДУГОВИЙ, а, е. 1. Який має вигляд, форму дуги (у 1 знач.). Округлі вікна будівлі облямовані наличниками з півколонок, над якими в'яззю випинаються дугові фронтончики (Стельмах, Хліб.., 1959, 83).
2. спец. Заснований на застосуванні електричної дуги. З розгортанням індустріалізації країни нечувано швидкими темпами почала розвиватися радянська зварювальна техніка, особливо дугове електрозварювання (Розв. науки в УРСР.., 1957, 471); Лампи з електричною дугою дістали назву дугових (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 38).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дуговий | дугова | дугове | дугові |
Родовий | дугового | дугової | дугового | дугових |
Давальний | дуговому | дуговій | дуговому | дуговим |
Знахідний | дуговий, дугового | дугову | дугове | дугові, дугових |
Орудний | дуговим | дуговою | дуговим | дуговими |
Місцевий | на/у дуговому, дуговім | на/у дуговій | на/у дуговому, дуговім | на/у дугових |