головотяпство
ГОЛОВОТЯПСТВО, а, с., зневажл. Поведінка головотяпа. Вона [народна творчість] висміює залишки буржуазного світогляду, пережитки старої моралі, ледарство та головотяпство окремих людей (Рильський, III, 1956, 150).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | головотяпство | головотяпства |
Родовий | головотяпства | головотяпств |
Давальний | головотяпству | головотяпствам |
Знахідний | головотяпство | головотяпства |
Орудний | головотяпством | головотяпствами |
Місцевий | на/у головотяпстві | на/у головотяпствах |
Кличний | головотяпство | головотяпства |