брандер
БРАНДЕР, -а, ч. Судно, навантажене займистою чи вибуховою речовиною, яке застосовували для підпалювання ворожих кораблів; міг управлятися екіпажем, що залишав судно в середині шляху, або сплавлятися за течією або за вітром у бік ворожого флоту; брандери широко використовувалися проти дерев'яних суден, а також різноманітних захисних загороджень (бонів, дерев'яних гребель і т.д.) на річках і затоках.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | брандер | брандери |
Родовий | брандера | брандерів |
Давальний | брандерові, брандеру | брандерам |
Знахідний | брандер | брандери |
Орудний | брандером | брандерами |
Місцевий | на/у брандері | на/у брандерах |
Кличний | брандере | брандери |