байдикування
БАЙДИКУВАННЯ, я, с. , розм. Дія за знач. байдикувати. Тепер у мене знов робочий період після недовгого періоду байдикування (Л. Укр., V, 1956, 88); Вчитель запідозрив учня в байдикуванні і лінощах (Збан., Старший брат, 1952, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | байдикування | байдикування |
Родовий | байдикування | байдикувань |
Давальний | байдикуванню | байдикуванням |
Знахідний | байдикування | байдикування |
Орудний | байдикуванням | байдикуваннями |
Місцевий | на/у байдикуванні | на/у байдикуваннях |
Кличний | байдикування | байдикування |